Новини

   Виробництвом пластмаси займається спеціальна галузь хімічної промисловості.. Тепер  виготовляють синтетичні фено-, аміно-, амідо-, фтор - і вініпласти, поліуретанові, полістирольні, поліметилметакрилатні та інші пластики. Технологічний процес полягає в отриманні полімерних сполук з мономерів за участю каталізаторів, пластифікаторів та ін. Для сучасного виробництва пластмаси характерний безперервний спосіб ведення технологічного процесу з дистанційним управлінням, хоча у ряді випадків збереглися процеси з ручним завантаженням апаратів, немеханізованим пакуванням отриманих продуктів.
   Провідною у виробництві пластмас є професія апаратника термопластавтоматів. Безперервне спостереження за ходом технологічного процесу та показниками приладів, висока відповідальність потребують напруженої уваги. Фізичної напруги вимагає ручне завантаження в реактори окремих компонентів і особливо чищення вручну внутрішніх стінок полімеризаторів у виробництві деяких видів пластмас (наприклад, для спінювання полістиролу). Хімічні сполуки, що утворюються в процесі виробництва та виділяються в навколишнє середовище, мають високу токсичність (стирол у виробництві полістиролу, хлорвініл у виробництві поліхлорвінілу, фенол і формальдегід при виробленні фенопластів, діїзоцианата при виготовленні поліуретану, діфторфосген у виробництві фторопластів тощо), що може призводити до появи гострих та хронічних професійних отруєнь, професійних захворювань шкіри - екземи та дерматитів, а також інших професійних захворювань - ангіоневрозів (у виробництві полівінілхлориду), бронхіальної астми (у виробництві поліуретанів) та ін.
   Основними професійними шкідливостями є хімічні речовини: мономери відповідних полімерів, наприклад стирол (у виробництві полістиролів), хлористий вініл (у виробництві поліхлорвінілу) та ін. Окремі операції ряду виробництв характеризуються значними виділеннями пилу як самих полімерів (преспорошки фено- і амінопластів, емульсійний полістирол, полівінілбутираль, полівінілхлорид), так і інших речовин при отриманні наповнених пластмас (сажа, азбест, деревна пудра і т. п.). Стабілізаторами поліхлорвінілу використовуються солі свинцю. Операціями з виделенням пилу є сушка, змішування, завантаження в тару при використанні нераціонального обладнання. Хімічні речовини, які виділяються в концентраціях, що перевищують гранично допустимі, а деякі також при попаданні на шкірні покриви можуть мати шкідливу дію на організм. Переробка пластмас у вироби шляхом пресування, лиття під тиском, екструзії, вальцювання супроводжується надходженням у повітря продуктів деполімеризації та термоокислювальної деструкції, склад яких залежить від рецептури. При наявності пластифікатора відбувається виділення його в повітря у вигляді аерозолю. Механічна обробка пов'язана з пилоутворенням. Трудові процеси переробки пластмас характеризуються високим виробничим завантаженням, великою кількістю ручних операцій, напругою зору. Супутнім несприятливим фактором у виробництві пластмас є тепловиділення від устаткування (полімеризаційних колон, комунікацій теплоносіїв, сушильних апаратів, ливарних машин, гарячих вальців та ін.). Інтенсивним шумом і вібрацією підлоги супроводжується робота дробарок.
   Основними шляхами оздоровлення умов праці є гігієнічна стандартизація сировини, суворе регламентування температури нагріву шляхом автоматичного регулювання, модернізація обладнання, раціоналізація вентиляції, правильний режим праці, достатнє освітлення. Оздоровчі заходи включають заміну особливо токсичних компонентів (пластифікатори та теплоносії) менш шкідливими, механізацію і автоматизацію виробничих операцій, герметизацію обладнання, застосування захисного одягу, захисних паст, шлангових протигазів або респіраторів, забезпечення робочих гігієнічним душем після закінчення зміни. Необхідно здійснювати термоізоляцію нагрітих поверхонь, боротьбу з шумом і вібрацією обладнання. Робітники повинні проходити попередній і періодичний медичні огляди. Важливим є навчання працівників дотримуватись правил особистої гігієни при роботі з хімічними сполуками..