Наша facebook сторінкаНовини
28.07.2016ГІГІЄНА ПРАЦІ ПРОВІДНИКІВ ВАГОНІВ ПАСАЖИРСЬКОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУСеред професій рухомого складу пасажирського залізничного транспорту, провідники пасажирських вагонів складають найбільш численну групу.
На сьогоднішній день співвідношення працюючих в даній професії жінок і чоловіків складає 4 : 1. Посадові обов'язки провідника передбачають численні функції; робоча зміна може становити кілька діб; більшу частину робочого часу (близько 90%) провідник проводить всередині вагона, в обмеженому просторі, переміщуючись через кліматичні райони і часові пояси, при недостатньому обсязі і наборі санітарно-побутового обладнання, при численних (не завжди емоційно позитивних) взаєминах з людьми.
Фактори виробничого середовища і трудового процесу провідників пасажирських вагонів характеризуються невідповідними до гігієнічних нормативів параметрами виробничого шуму, загальної вібрації та освітленості робочої зони.Джерел локальної вібрації, а також гігієнічно значущих джерел неіонізуючих та іонізуючих випромінювань в пасажирських вагонах немає; потужність природного гамма-фону на шляхах проходження відповідає нормам радіаційної безпеки.
Статистичними дослідженнями захворюваності встановлено достовірний зв'язок між умовами праці провідників пасажирських вагонів та підвищеними рівнями гострої і хронічної патології. В структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності переважають хвороби органів дихання (39,8% всіх випадків) за рахунок гострих захворювань респіраторної системи (67,2%); на 2-му місці - хвороби кістково-м'язової системи (15,8%) і сполучної тканини (13,4%), представлені відповідно в 44% і 38% випадків дорсопатіями; на 3-му місці - хвороби сечостатевої системи (7,1%), які в 73,5% випадків представлені запальними захворюваннями жіночих тазових органів; 4-е місце - травми (7,0%); 5-е місце - хвороби органів травлення (6,7%), які в 40,5% випадків представлені гастритами і гастродуоденітами; 6-е місце - хвороби системи кровообігу (6,6%), в 78,1% випадків представлені артеріальною гіпертензією.
За віково-стажевою динамікою до груп підвищеного ризику розвитку хронічних захворюваннь відносяться жінки старше 40 років із стажем роботи за фахом понад 15 років.
В даній професії встановлені такі професійно зумовлені захворювання, як алергічні дерматити, дорсопатії, хронічні гастрити, гастродуоденіти, гострі респіраторні захворювання, запальні захворювання жіночих тазових органів. Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що умови праці провідників сучасних пасажирських вагонів є шкідливими, визначають високий рівень гострої і хронічної захворюваності, сприяють розвитку професійно обумовленої патології і впливають на якість життя.
Профілактичні заходи полягають у проведенні технічного стану вагонного парку і полотна залізниці, режимів праці та відпочинку у відповідність до вимог промислової безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та посилення діяльності відповідних наглядових служб за їх дотриманням; особливу увагу при проведенні попередніх і періодичних медичних оглядах важливо приділяти групам професійного ризику - жінкам у віці старше 40 років, із стажем роботи за фахом понад 15 років.
На сьогоднішній день співвідношення працюючих в даній професії жінок і чоловіків складає 4 : 1. Посадові обов'язки провідника передбачають численні функції; робоча зміна може становити кілька діб; більшу частину робочого часу (близько 90%) провідник проводить всередині вагона, в обмеженому просторі, переміщуючись через кліматичні райони і часові пояси, при недостатньому обсязі і наборі санітарно-побутового обладнання, при численних (не завжди емоційно позитивних) взаєминах з людьми.
Фактори виробничого середовища і трудового процесу провідників пасажирських вагонів характеризуються невідповідними до гігієнічних нормативів параметрами виробничого шуму, загальної вібрації та освітленості робочої зони.Джерел локальної вібрації, а також гігієнічно значущих джерел неіонізуючих та іонізуючих випромінювань в пасажирських вагонах немає; потужність природного гамма-фону на шляхах проходження відповідає нормам радіаційної безпеки.
Статистичними дослідженнями захворюваності встановлено достовірний зв'язок між умовами праці провідників пасажирських вагонів та підвищеними рівнями гострої і хронічної патології. В структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності переважають хвороби органів дихання (39,8% всіх випадків) за рахунок гострих захворювань респіраторної системи (67,2%); на 2-му місці - хвороби кістково-м'язової системи (15,8%) і сполучної тканини (13,4%), представлені відповідно в 44% і 38% випадків дорсопатіями; на 3-му місці - хвороби сечостатевої системи (7,1%), які в 73,5% випадків представлені запальними захворюваннями жіночих тазових органів; 4-е місце - травми (7,0%); 5-е місце - хвороби органів травлення (6,7%), які в 40,5% випадків представлені гастритами і гастродуоденітами; 6-е місце - хвороби системи кровообігу (6,6%), в 78,1% випадків представлені артеріальною гіпертензією.
За віково-стажевою динамікою до груп підвищеного ризику розвитку хронічних захворюваннь відносяться жінки старше 40 років із стажем роботи за фахом понад 15 років.
В даній професії встановлені такі професійно зумовлені захворювання, як алергічні дерматити, дорсопатії, хронічні гастрити, гастродуоденіти, гострі респіраторні захворювання, запальні захворювання жіночих тазових органів. Таким чином, на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що умови праці провідників сучасних пасажирських вагонів є шкідливими, визначають високий рівень гострої і хронічної захворюваності, сприяють розвитку професійно обумовленої патології і впливають на якість життя.
Профілактичні заходи полягають у проведенні технічного стану вагонного парку і полотна залізниці, режимів праці та відпочинку у відповідність до вимог промислової безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та посилення діяльності відповідних наглядових служб за їх дотриманням; особливу увагу при проведенні попередніх і періодичних медичних оглядах важливо приділяти групам професійного ризику - жінкам у віці старше 40 років, із стажем роботи за фахом понад 15 років.
Богдан Марків,
старший інспектор відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області