Наша facebook сторінкаНовини
27.07.2016ПРОМИСЛОВІ ОТРУТИ, ШЛЯХИ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИВЕДЕННЯ ІЗ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИОтрутами або токсичними речовинами називаються речовини, які, потрапляючи в організм навіть у невеликих кількостях, можуть чинити на нього шкідливий вплив. Їх шкідлива дія обумовлюється тим, що вони, вступаючи у взаємодію з клітинами і тканинами організму, порушують їх хімічну структуру або фізіологічні функції. Великі концентрації короткочасної дії, або невеликі, але тривалої дії, можуть призвести до стійких або тимчасових патологічних станів організму.
Промислові отрути використовуються у вигляді сировини (наприклад, сірковуглець у віскозній промисловості для отримання ксантагената целюлози, хлор — для виготовлення хлорного вапна) або як допоміжний матеріал (наприклад, бензол застосовується як розчинник). В деяких випадках вони є побічними продуктами, що утворюються при технологічних процесах (наприклад, окис цинку при литті латуні).
Шляхи проникнення отрут в організм переважно через органи дихання, шкіру, органи травлення. Знання шляхів проникнення отрут в організм має велике гігієнічне значення, так як це дає можливість правильно вирішувати питання профілактики отруєння.
Всмоктування отрут через дихальні шляхи відбувається досить інтенсивно, чому сприяє властивість слизових оболонок.
Процес всмоктування починається з порожнини носа і глотки. Проте, найбільше значення має всмоктування в глибоких дихальних шляхах. Із альвеол токсичні речовини проникають у велике коло кровообігу. Цей шлях виявляється незмірно більш важливим, ніж шлунково-кишковий тракт, особливо враховуючи ту обставину, що в цьому випадку отрути не попадають до печінки, яка відіграє дуже важливу роль у нейтралізації отрути.
При проникненні отрути через травні органи токсичні речовини потрапляють в систему воротного кровообігу і в печінку, в якій вони частково нейтралізуються, частково затримуються або виділяються з жовчю. Крім того, в кислому середовищі шлунка також може відбуватися знешкодження отрут.
Через шкіру проникають ті промислові отрути, які добре розчиняються у жирах (бензол, тетраетилсвинець і ін). На швидкість їх проникнення, крім специфічних властивостей отрути, впливає стан шкірного покриву і метеорологічні умови, особливо температура.
Отрути виділяються з організму нирками, легенями, шлунком, деякі і через шкіру (анілін, нітробензол), молочні та слинні залози (свинець, ртуть, миш'як).
Деякі отрути мають властивість повільно виділятися з організму, значний відрізок часу затримуючись в окремих органах. Так, важкі метали депонуються в печінці, кістках, підшлунковій залозі та інших органах і тканинах. Тільки під впливом особливих умов депоновані речовини надходять знову в кров і викликають отруєння.До таких негативних факторів можна віднести гарячковий стан, алкоголь. Окремі отрути мають тимчасове депо. До них слід віднести отрути, розчинні у ліпоїдах, зокрема ароматичні вуглеводні, депоновані в печінці і жировій тканині.
Промислові отрути використовуються у вигляді сировини (наприклад, сірковуглець у віскозній промисловості для отримання ксантагената целюлози, хлор — для виготовлення хлорного вапна) або як допоміжний матеріал (наприклад, бензол застосовується як розчинник). В деяких випадках вони є побічними продуктами, що утворюються при технологічних процесах (наприклад, окис цинку при литті латуні).
Шляхи проникнення отрут в організм переважно через органи дихання, шкіру, органи травлення. Знання шляхів проникнення отрут в організм має велике гігієнічне значення, так як це дає можливість правильно вирішувати питання профілактики отруєння.
Всмоктування отрут через дихальні шляхи відбувається досить інтенсивно, чому сприяє властивість слизових оболонок.
Процес всмоктування починається з порожнини носа і глотки. Проте, найбільше значення має всмоктування в глибоких дихальних шляхах. Із альвеол токсичні речовини проникають у велике коло кровообігу. Цей шлях виявляється незмірно більш важливим, ніж шлунково-кишковий тракт, особливо враховуючи ту обставину, що в цьому випадку отрути не попадають до печінки, яка відіграє дуже важливу роль у нейтралізації отрути.
При проникненні отрути через травні органи токсичні речовини потрапляють в систему воротного кровообігу і в печінку, в якій вони частково нейтралізуються, частково затримуються або виділяються з жовчю. Крім того, в кислому середовищі шлунка також може відбуватися знешкодження отрут.
Через шкіру проникають ті промислові отрути, які добре розчиняються у жирах (бензол, тетраетилсвинець і ін). На швидкість їх проникнення, крім специфічних властивостей отрути, впливає стан шкірного покриву і метеорологічні умови, особливо температура.
Отрути виділяються з організму нирками, легенями, шлунком, деякі і через шкіру (анілін, нітробензол), молочні та слинні залози (свинець, ртуть, миш'як).
Деякі отрути мають властивість повільно виділятися з організму, значний відрізок часу затримуючись в окремих органах. Так, важкі метали депонуються в печінці, кістках, підшлунковій залозі та інших органах і тканинах. Тільки під впливом особливих умов депоновані речовини надходять знову в кров і викликають отруєння.До таких негативних факторів можна віднести гарячковий стан, алкоголь. Окремі отрути мають тимчасове депо. До них слід віднести отрути, розчинні у ліпоїдах, зокрема ароматичні вуглеводні, депоновані в печінці і жировій тканині.
Богдан Марків,
старший інспектор відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області