Новини
19.07.2016Дія отрут на організм
Розрізняють гострі і хронічні отруєння. Гостре отруєння виникає в тих випадках, коли в організм надходить відразу велика кількість токсичної речовини. Гострі отруєння можуть виникнути в результаті аварій або при будь - яких інших нещасних випадках. Частіше спостерігаються хронічні отруєння від багаторазового надходження невеликих концентрацій отрути. Тривале надходження невеликих концентрацій отрут далеко не завжди призводить до хронічного отруєння, але при цьому знижується опірність організму, зменшується його стійкість до інших факторів, зокрема інфекцій.
Дія отрут може бути місцевою і загальною.
Місцева дія зумовлюється безпосереднім впливом на тканини подразнюючих речовин. Наприклад, кислоти (соляна, азотна та ін) і луги (їдкий натрій, їдкий калій) спричиняють подразнення шкіри та слизових оболонок.
Загальна дія токсичних речовин проявляється після всмоктування їх у кров, причому одні речовини володіють виборчою дією на окремі органи і системи, інші, навпаки, загальною — резорбтивною. Так, наприклад, при отруєнні оксидами марганцю страждає більше центральна нервова система (порушується система рухів, терморегуляція, вуглеводний обмін); свинець вражає кровотворні органи і нервову систему. Можна було б навести ще багато інших аналогічних прикладів.
Правильніше говорити про властивості одних речовин викликати переважні зміни в якійсь одній системі і інших — у багатьох системах і органах організму. Елективність (вибірковість) дії отрут на окремі органи або системи (печінка, кров, легені, нервова система та ін) зумовлена фізико-хімічними властивостями отрут, розчинністю їх у середовищах організму, жирах, ліпоїдах, хімічною спорідненістю їх з тканин, що обумовлюють накопичення отрути в тому чи іншому органі.
В організмі отрути вступають у коло складних і різноманітних процесів, що відбуваються в організмі, в результаті чого вони можуть частково знешкоджуватися. Відбувається їх окислення, відновлення, розщеплення, виходять продукти менш токсичні, ніж надійшли в організм. У той же час при окислюванні можуть утворюватися і більш отруйні речовини. У процесі знешкодження отрут значну роль відіграє печінка, нирки.
Деякі отрути, проникаючи в організм, проявляють свою дію не відразу, а після накопичення в тканинах і органах. Цей процес має назву - кумуляція.
Токсична дія хімічних речовин залежить від багатьох причин. Має значення його хімічна структура, фізичний стан, дисперсність, розчинність, концентрація, тривалість дії. Велике значення має дисперсність отрут. Останні можуть бути в рідкому, газо - і пароподібному стані, а також у вигляді туману, диму чи пилу. Чим вище дисперсність речовини, тим глибше і швидше воно проникає в організм через дихальні шляхи. Значення фізичного стану речовини добре ілюструється прикладом окису цинку, який у порошкоподібному стані абсолютно нешкідливий і вельми токсичний у вигляді пари високого ступеня дисперсності.
Чим більша розчинність отрут в рідинах організму, тим більше виражена їх дія. З підвищенням концентрації токсичних речовин у повітрі і зростанням часу їх впливу, посилюється і ступінь отруєння.
У повітрі промислових приміщень нерідко знаходиться не одна, а кілька речовин, отже має місце їх комбінована дія. Так, можуть одночасно впливати на організм окис вуглецю і сірчистий газ (металургійні цехи) або окис вуглецю та оксиди азоту при вибухових роботах в гірській промисловості і при багатьох інших виробничих процесах.
Комплекс отрут може чинити більший ефект, ніж окремі діючі речовини (потенціювання дії). Так, можна вказати, наприклад, посилення дії аніліну алкоголем. Несприятливі умови зовнішнього середовища можуть сприяти посиленню дії отрути, особливо це стосується температури повітря. Висока температура призводить до розширення судин, почастішання дихання, посиленню кровообігу, що сприяє кращому проникненню отрути. Крім того, висока температура повітря сприяє швидкості випаровування отруйних речовин у повітрі робочих приміщень. Іноді значення має і вологість повітря, підсилюючи токсичний ефект деяких отрут — соляної кислоти, фтористого водню та ін.
Безсумнівне значення має індивідуальна чутливість. Неоднаково реагують люди на отрути — алергени. Перенесені або наявні захворювання, загальна ослабленість організму знижують його опірність до впливу токсичних речовин. У таких людей інтоксикація протікає важче і довше. Жінки в період вагітності, годування, клімаксу виявляються більш чутливими до отрут, особливо таким, як ртуть, свинець, бензол. Підлітки більш чутливі, ніж дорослі.
Богдан Марків,
старший інспектор відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області.
Розрізняють гострі і хронічні отруєння. Гостре отруєння виникає в тих випадках, коли в організм надходить відразу велика кількість токсичної речовини. Гострі отруєння можуть виникнути в результаті аварій або при будь - яких інших нещасних випадках. Частіше спостерігаються хронічні отруєння від багаторазового надходження невеликих концентрацій отрути. Тривале надходження невеликих концентрацій отрут далеко не завжди призводить до хронічного отруєння, але при цьому знижується опірність організму, зменшується його стійкість до інших факторів, зокрема інфекцій.
Дія отрут може бути місцевою і загальною.
Місцева дія зумовлюється безпосереднім впливом на тканини подразнюючих речовин. Наприклад, кислоти (соляна, азотна та ін) і луги (їдкий натрій, їдкий калій) спричиняють подразнення шкіри та слизових оболонок.
Загальна дія токсичних речовин проявляється після всмоктування їх у кров, причому одні речовини володіють виборчою дією на окремі органи і системи, інші, навпаки, загальною — резорбтивною. Так, наприклад, при отруєнні оксидами марганцю страждає більше центральна нервова система (порушується система рухів, терморегуляція, вуглеводний обмін); свинець вражає кровотворні органи і нервову систему. Можна було б навести ще багато інших аналогічних прикладів.
Правильніше говорити про властивості одних речовин викликати переважні зміни в якійсь одній системі і інших — у багатьох системах і органах організму. Елективність (вибірковість) дії отрут на окремі органи або системи (печінка, кров, легені, нервова система та ін) зумовлена фізико-хімічними властивостями отрут, розчинністю їх у середовищах організму, жирах, ліпоїдах, хімічною спорідненістю їх з тканин, що обумовлюють накопичення отрути в тому чи іншому органі.
В організмі отрути вступають у коло складних і різноманітних процесів, що відбуваються в організмі, в результаті чого вони можуть частково знешкоджуватися. Відбувається їх окислення, відновлення, розщеплення, виходять продукти менш токсичні, ніж надійшли в організм. У той же час при окислюванні можуть утворюватися і більш отруйні речовини. У процесі знешкодження отрут значну роль відіграє печінка, нирки.
Деякі отрути, проникаючи в організм, проявляють свою дію не відразу, а після накопичення в тканинах і органах. Цей процес має назву - кумуляція.
Токсична дія хімічних речовин залежить від багатьох причин. Має значення його хімічна структура, фізичний стан, дисперсність, розчинність, концентрація, тривалість дії. Велике значення має дисперсність отрут. Останні можуть бути в рідкому, газо - і пароподібному стані, а також у вигляді туману, диму чи пилу. Чим вище дисперсність речовини, тим глибше і швидше воно проникає в організм через дихальні шляхи. Значення фізичного стану речовини добре ілюструється прикладом окису цинку, який у порошкоподібному стані абсолютно нешкідливий і вельми токсичний у вигляді пари високого ступеня дисперсності.
Чим більша розчинність отрут в рідинах організму, тим більше виражена їх дія. З підвищенням концентрації токсичних речовин у повітрі і зростанням часу їх впливу, посилюється і ступінь отруєння.
У повітрі промислових приміщень нерідко знаходиться не одна, а кілька речовин, отже має місце їх комбінована дія. Так, можуть одночасно впливати на організм окис вуглецю і сірчистий газ (металургійні цехи) або окис вуглецю та оксиди азоту при вибухових роботах в гірській промисловості і при багатьох інших виробничих процесах.
Комплекс отрут може чинити більший ефект, ніж окремі діючі речовини (потенціювання дії). Так, можна вказати, наприклад, посилення дії аніліну алкоголем. Несприятливі умови зовнішнього середовища можуть сприяти посиленню дії отрути, особливо це стосується температури повітря. Висока температура призводить до розширення судин, почастішання дихання, посиленню кровообігу, що сприяє кращому проникненню отрути. Крім того, висока температура повітря сприяє швидкості випаровування отруйних речовин у повітрі робочих приміщень. Іноді значення має і вологість повітря, підсилюючи токсичний ефект деяких отрут — соляної кислоти, фтористого водню та ін.
Безсумнівне значення має індивідуальна чутливість. Неоднаково реагують люди на отрути — алергени. Перенесені або наявні захворювання, загальна ослабленість організму знижують його опірність до впливу токсичних речовин. У таких людей інтоксикація протікає важче і довше. Жінки в період вагітності, годування, клімаксу виявляються більш чутливими до отрут, особливо таким, як ртуть, свинець, бензол. Підлітки більш чутливі, ніж дорослі.
Богдан Марків,
старший інспектор відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області.