Новини

23.05.2017Безпечна експлуатація посудин, що працюють під тиском

18 січня 2010 року в лікарні № 7 в  м.Луганську стався вибух, в результаті якого були зруйновані будівельні конструкції з 5-го по 3-й поверх. Загинуло 16 людей.
Експерти заявили, що причиною вибуху стали балони з киснем.
За висновками експертів, встановлено, що персонал не був навчений роботі з балонами зі стисненим та зрідженим газами; газові балони в лікарні зберігалися не в певному місці; в установі не діяв відомчий контроль за дотриманням працівниками технологічних процесів з використання балонів зі стисненим та зрідженим газами.
Щоб запобігти подібній трагедії в майбутньому, були  проведені перевірки лікарень і станцій, на яких наповнюють кисневі балони. Виявилося, що грубі порушення в медичних установах - системні явища. Провівши 1288 перевірок, державні інспектори вилучили майже 800 балонів з киснем, які були в приміщеннях лікарень (подібне порушення призвело до численних жертв у Луганській лікарні), а експлуатацію ще близько 2,5 тис. довелося тимчасово зупинити через порушення правил безпечної експлуатації.
Всього фахівцями було виявлено 9 тис. 225 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. До адміністративної відповідальності було притягнуто 808 працівників, з них 284 - керівники лікувальних закладів.
Під час перевірок станцій, які наповнюють балони киснем, виявилося, що на території України лише 24 станції мають відповідні ліцензії, що гарантують якість медичного кисню.
До посудин (систем), які працюють під тиском, відносять ємності, заповнені стисненими, зрідженими та розчиненими газами і рідинами, компресори, балони, парові котли, а також трубопроводи, призначені для транспортування газів, парів і рідин.
На підприємствах усіх форм власності широко застосовують різні системи з посудинами, що працюють під тиском, - від найпростіших компресорів, що використовують під час фарбувальних робіт, і до складних розгалужених пневматичних систем промислових роботів. І мова йде тільки про стиснене повітря, що становить потенційну небезпеку, тому що внаслідок порушення режиму експлуатації або дефектів можуть відбуватися вибухи з руйнуванням установок, устаткування, споруд і навіть будинків, а також загибель людей через вивільнення при руйнуванні посудини величезної енергії стисненого газу.
Газ, що міститься в посудині, є до того ж й небезпечним для життя людей (отруйним, задушливим, пожежо- або вибухонебезпечним).  А тому ситуація з розгерметизацією посудини може перерости в серйозну техногенну аварію.
Пристрій, монтаж, ремонт та експлуатація стійок з автосатураторами, посудин, що працюють під тиском пари або газу понад 0,07 МПа, балонів, призначених для транспортування і зберігання зріджених газів, повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Посудини, що працюють під тиском, повинні піддаватися технічному огляду (зовнішнього, внутрішнього огляду і гідравлічного випробування) після монтажу до пуску в роботу, а також періодично в процесі експлуатації і в необхідних випадках позачергового огляду.
Посудини, що працюють під тиском, повинні бути обладнані запірною арматурою, приладами для вимірювання тиску, температури, запобіжними пристроями, покажчиками рівня рідини.
В організації повинна бути призначена особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудин з числа фахівців організації, які пройшли перевірку знань (атестованих) у встановленому порядку.
Всі посудини, що перебувають в експлуатації, повинні бути занесені організацією в спеціальну книгу обліку та огляду посудин, що зберігається у особи, що здійснює нагляд за посудинами.
Посудини повинні бути забезпечені табличками з зазначенням терміну чергового технічного огляду і дозволених параметрів робочого середовища.
Системи, що працюють під тиском, є об'єктами підвищеної небезпеки, оскільки при порушенні їх герметичності і режимів експлуатації можливі вибухи великої потужності за рахунок вивільнення потенційної енергії стисненого газу і дії кінетичної енергії.
Причинами вибухів посудин можуть бути:
* неправильне виготовлення посудин;
* порушення режимів роботи і правил експлуатації посудин;
* несправність арматури і контрольно-вимірювальних приладів;
* корозія;
* механічні удари;
* перевищення тиску;
* вплив високих температур і відкритого полум'я.
У компресорах вибух може статися через перегрів стінок, загоряння та вибуху парів мастила, розрядів статичної електрики, засмоктування брудного повітря і т. д.
Причинами вибухів трубопроводів можуть бути:
* внутрішня корозія;
*  гідроудари;
* неякісні зварювання, виготовлення труб, фланцевих з'єднань.
Вибухи парових котлів виникають:
* при зниженні рівня води нижче допустимого;
* перевищення тиску;
* дефекти виготовлення.
Причинами вибухів балонів, крім перерахованих, може бути випадкове потрапляння всередину балона газів, що утворюють з вмістом балона вибухонебезпечну суміш.
Посудини під тиском понад 70 кПа згідно з Правилами піддають технічному огляду та внутрішнього огляду до пуску в роботу, періодично і достроково.
У період експлуатації здійснюють такі види контролю:
* внутрішній огляд - не рідше одного разу на чотири роки;
* гідравлічне випробування - не рідше одного разу на вісім років;
* щорічний огляд судин у робочому стані.
У період експлуатації балони піддають періодичному огляду не рідше одного разу в п'ять років. При цьому проводять огляд внутрішньої і зовнішньої поверхонь, перевірку маси і місткості.
У горловини кожного балона, у сферичної його частини вибивається товарний знак підприємства-виробника, дата виготовлення, випробування і дата наступного випробування згідно з Правилами. Системи, що працюють під тиском, забезпечують запобіжними пристроями: клапанами (важільними і пружинними) і мембранами (розривними).
Клапани служать для автоматичного випуску надлишку газу, пари і рідини із системи при аварійному зростанні тиску. Розривні мембрани застосовують для захисту при аварійному швидкому зростанні тиску.
У посудинах під тиском використовують контрольно-вимірювальні прилади: манометри і термометри. Щоб уникнути змішування горючих і не горючих газів бокові штуцери на балонах для кисню та інертних газів мають праву різьбу, а на балонах горючих газів, які утворюють із повітрям вибухонебезпечні суміші, - ліву різьбу.
Балони фарбують у різні кольори із зазначенням газу (горючі гази - червоний; кисень - блакитний; інертні гази - чорний).
У балонів зі зрідженими газами після їх використання повинен бути надлишковий тиск не менше 49 кПа для запобігання підсмоктування повітря всередину балона і виключення утворення в ньому конденсату.
Щоб уникнути перегріву відстань від балона до закритих джерел тепла повинна бути не менше 2 м., від відкритих джерел - не менше 5 м.
Від сонячних променів балони захищають навісами.
Балони з горючими вибухонебезпечними газами, такими як ацетилен, водень, метан і інші - зберігають у спеціальних вогнетривких складах окремо від інших вибухонебезпечних речовин.
Щоб уникнути ударів, падінь і забруднення балони перевозять на спеціально обладнаних машинах, карах, візках зі спеціальною фіксацією кожного балона. При цьому фари автомобілів повинні бути включені.
Необхідно неухильно дотримуватись правил безпеки під час зберігання балонів з киснем, вживати заходи щодо своєчасної повірки манометрів. Потрібно звертати увагу на технічний стан підлоги приміщень кисневих станцій, майданчиків для розвантажування балонів з киснем, сходів та наявності огороджувальних перил.
Проводити позаплановий інструктаж зі всіма працівниками, які обслуговують центральні кисневі пункти, кисневі балони та посудини, що працюють під тиском.
У закладах, які виробляють або споживають продукти розділення повітря, наказом із числа інженерно-технічних працівників має бути призначена особа, відповідальна за безпечну експлуатацію обладнання та трубопроводів продуктів розділення повітря та їх технічний стан. Також  має бути розроблений план ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Не допускати до роботи осіб, які не ознайомлені з ПЛАС та не знають його вимог.