Новини

24.04.2017Профілактика туберкульозу

Туберкульоз - це хронічне інфекційне захворювання, збудником якого е мікобактерії туберкульозу, або палички Коха.
За даними ВООЗ, туберкульозом інфікована одна третина населення нашої планети.
Не тільки соціальні умови, а й біологічні властивості мікобактерій стали причиною епідемії туберкульозу в сучасних умовах. Висока стійкість мікобактерій і крапельно-повітряний шлях передачі їх ускладнюють боротьбу з туберкульозом. Вдихання мікобактерій туберкульозу призводить до захворювання органів дихання: 95-98% їх припадає на туберкульоз легенів; позалегеневі форми туберкульозу (шкіри, нирок, суглобів і кісток та ін.) зустрічаються рідко - менше 1%.
Мікобактерії туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, низьких температур, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору дезінфектантів.
У навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію.
Лікування хворих на туберкульоз - важкий і тривалий процес (1-2 роки).
Частою причиною неефективного лікування є:
- форми туберкульозу легень з медикаментозною стійкістю збудника туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Частіше за все такі форми захворювання розвиваються при неправильному прийомі їх хворими (недостатня доза, нерегулярний прийом, недостатня тривалість лікування, перерва в лікуванні);
- пізнє виявлення захворювання, коли процес має поширений характер і утворюються порожнини розпаду;
- недостатня тривалість та нерегулярність прийому протитуберкульозних ліків (часто хворі вважають, що хороше самопочуття свідчить про одужання та перестають лікуватися, насправді ж захворювання лише стабілізувалось і при припиненні лікування процес продовжує прогресувати).
Ізоляція джерела туберкульозної інфекції -  найбільш важливий протиепідемічний захід у колективі чи сім’ї.
На період бактеріовиділення припинити контактувати з хворим, тобто він має перебувати на лікуванні в стаціонарі.
Дорослі, які перебувають у контакті з хворим, повинні щорічно обстежуватися флюрографічно, а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби. Обов’язково проводити профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців.
На весь час перебування хворого на туберкульоз у лікарні, квартирі чи санаторії необхідно проводити поточну дезінфекцію.
СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
1. соціальна;
2. санітарна;
3. специфічна;
4. хіміопрофілактика.
Соціальна профілактика:
- оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, його здоров’я, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та ін.
Санітарна профілактика:
- передбачає заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим туберкульозом в активній формі (особливо з бактеріовиділювачем).
Специфічна профілактика:
- це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років.
Хіміопрофілактика:
- це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього.
Серед осіб, яким проводилася хіміопрофілактика, число захворювань у 5 - 7 разів менше у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.
Пам'ятайте!!!
Дотримання правил особистої гігієни та виконання
рекомендацій, вказаних у пам’ятці, вбереже вас від
захворювання на туберкульоз.