Новини

18.04.2017Як правильно складати інструкцію з охорони праці

Вимоги до змісту й побудови інструкції з охорони праці визначаються Положенням про розробку інструкцій з охорони праці  (далі - Положення), затвердженим наказом  Держнаглядохоронпраці 29.01.98 № 9.    Відповідно до пункту 1.5 Положення інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів про охорону праці,  чинних у межах  конкретного підприємства. Такі інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів  про  охорону праці, примірних інструкцій та  технологічної  документації підприємства з урахуванням конкретних умов  виробництва та  вимог безпеки,  викладених  в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів  обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов'язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві.
Згідно з підпунктом 1.6 Положення інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів про охорону праці, на основі яких вони розробляються.
Відповідно до Положення інструкції повинні містити такі розділи:
загальні положення;
вимоги безпеки перед початком роботи;
вимоги безпеки під час виконання роботи;
вимоги безпеки після закінчення роботи;
вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
За необхідності інструкції можна доповнити й іншими розділами. Наприклад, у примірних інструкціях може бути передбачений  розділ "Вступ", у якому відображаються відповідні положення законодавства України про працю та охорону праці, вказівки щодо порядку внесення змін і доповнень до цих інструкцій тощо.
Для розміщення матеріалів, які доповнюють основну  частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, може бути включений розділ "Додатки".  У  цьому ж розділі  може  бути наведений перелік нормативних актів,  на підставі яких розроблена інструкція.
Разом з тим, Положення чітко роз’яснює, які саме питання мають висвітлюватися в кожному з розділів.
При викладенні   тексту  інструкції  слід  керуватися  такими правилами:
текст інструкції   повинен  бути  стислим,  зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
інструкція не повинна містити посилань на нормативні акти, вимоги яких враховуються при її розробці. За необхідності  ці вимоги відтворюються дослівно;
слід вживати терміни і визначення,  прийняті в Законі України "Про охорону праці" ( 2694-12), ДСТУ 2293-93 ССБП "Охорона праці. Терміни та визначення", ДК 003-95 "Державний класифікатор України. Класифікатор професій" ( v0257217-95, va 257217-95, vb257217-95) та в інших нормативних актах;
у тексті інструкцій не допускається застосування не властивих для нормативних актів зворотів розмовної мови, довільних словосполучень, скорочення слів,  використання для одного поняття різних  термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих  скорочень і абревіатур, а також заміна застосованих у даній інструкції словосполучень скороченням  або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із  зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури;
у тексті інструкції слід уникати викладу вимог у формі заборони, а при необхідності слід давати пояснення, чим викликана заборона; не повинні застосовуватися слова "категорично", "особливо", "обов'язково", "суворо" та ін., оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов'язковими;
для наочності окремі вимоги інструкцій можуть бути ілюстровані малюнками, схемами, кресленнями тощо;
якщо безпека роботи  обумовлена певними нормами (величини відстаней,  напруги та ін.), то вони повинні бути наведені в інструкції.
Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису.
Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.
Розробка, узгодження і затвердження  інструкцій, що діють на підприємстві, здійснюються згідно з ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів, що діють на підприємстві" і з урахуванням вимог зазначеного Положення.
У випадку використання примірної інструкції (затвердженої наказом міністерства чи іншого  органу виконавчої влади або об'єднання підприємств) як основи для розробки інструкції,  вона підлягає оформленню, узгодженню і затвердженню в порядку, встановленому для інструкції розробленої самостійно на підприємстві. Так, у типову інструкцію вносяться зміни і доповнення стосовно конкретних умов даного підприємства (дільниці, робочого  місця) і з урахуванням  вимог нормативних актів,  які набули чинності після затвердження відповідної примірної інструкції.
Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачене наказом роботодавця.
Увага! Інструкція повинна бути введена в дію до впровадження  нового технологічного процесу (початку виконання робіт), обладнання чи до початку роботи нового  виробництва  після  відповідного  навчання працівників.