Новини

08.02.2017Роботодавець самостійно формує систему оплати праці, але менше, ніж 3200 гривень, платити не може

Нині мінімальна зарплата не є елементом формування системи оплати праці. Вона – поза системою. Це – гарантований державою мінімальний рівень. Роботодавець самостійно в колективному договорі формує систему оплати праці, але платити менше, ніж 3200 гривень, за виконану місячну норму праці не може.
Державний секретар Міністерства соціальної політики Віктор Іванкевич зустрівся із старшим спеціалістом з умов праці та гендерної рівності Групи з питань технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи пані Маріко Учі.
У заході також взяли участь Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, директор департаменту заробітної плати та умов праці Олександр Товстенко, директор департаменту ринку праці та зайнятості Сергій Кікіна, начальник відділу гендерної політики департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Наталія Богданова та інші фахівці Міністерства.
Увага акцентувалася здебільшого на питаннях встановлення нового розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року, оплати праці, зокрема в сфері освіти та охорони здоров’я, гендерного розриву в оплаті праці, підготовки до ратифікації конвенцій МОП №№ 173, 183, 189.
«Підвищення мінімальної заробітної плати на законодавчому рівні є дуже важливим, бо йдеться про вартість робочої сили в Україні. А передумовою такого рішення став аналіз рівня бідності серед домогосподарств. Виявилося, що серед працюючих громадян рівень бідності становить 19–23 відсотки. Це дуже багато і з цим треба було щось робити. Тому й постало гостро завдання підвищення рівня мінімальної заробітної плати», - поінформував Віктор Іванкевич.
Він також розповів, що задля захисту низькооплачуваної категорії працівників у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі – 3 200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні. З метою забезпечення зазначених розмірів мінімальної заробітної плати та приведення законодавства України до європейської практики та міжнародних норм, зокрема, щодо мінімальної заробітної плати, було прийнято Закон України від 06.12.2016 № 1774-ХІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За словами Державного секретаря, згідно із зазначеним Законом мінімальна заробітна плата визначається як нижча межа оплати праці в нормальних умовах і забезпечується не лише тарифною частиною заробітної плати, а й іншими складовими заробітної плати стимулюючого характеру. При цьому тарифні сітки формуються підприємствами самостійно із забезпеченням встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Заробітна плата у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати має нараховуватись у випадку, коли працівник виконав місячну норму праці. Якщо норма праці не виконана, то заробітна плата, у т. ч. мінімальна заробітна плата, нараховується пропорційно виконаній нормі праці.
«Прийняття Закону було спрямовано насамперед на вирішення двох проблем – зменшення рівня бідності серед працівників та виведення заробітних плат із тіні. Зокрема, Законом передбачено низку штрафів, які можуть бути накладені на роботодавця за використання нелегальної праці. Цей документ – великий компроміс, досягнутий в результаті переговорів з профспілковими об’єднаннями та організаціями роботодавців», - наголосив Віктор Іванкевич.
За інформацією Міністерства соціальної політики, для забезпечення впровадження мінімальної заробітної плати у бюджетній сфері Урядом передбачено 40 млрд. грн. додаткових коштів у державному бюджеті на 2017 рік. Під головуванням Віце-прем’єр-міністра України створена робоча група, яка щотижня моніторить та аналізує ситуацію, оперативно реагує на критичні моменти. Аналогічні групи створені і в областях.
«Нині мінімальна зарплата не є елементом формування системи оплати праці. Вона – поза системою. Це – гарантований державою мінімальний рівень. Роботодавець самостійно в колективному договорі формує систему оплати праці, але платити менше, ніж 3200 гривень, за виконану місячну норму праці не може», - підкреслив директор департаменту заробітної плати та умов праці Олександр Товстенко.
Зі свого боку Маріко Учі зазначила, що питання мінімальної зарплати є актуальним в усьому світі. Зважаючи на великий інтерес до нього, сторони обговорили можливість проведення у березні ц.р. семінару на тристоронній основі за участю експертів МОП, присвяченого обговоренню питань заробітної плати і наявних тенденцій у цій сфері.
Особливу увагу під час зустрічі було приділено і питанню гендерного розриву в оплаті праці чоловіків і жінок. Державний секретар Міністерства соціальної політики зауважив, що хоча законодавством України заборонено будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі або інших факторів, однак розрив існує. Так, у 2015 році співвідношення заробітної плати жінок і чоловіків становило 74,9 %, у січні-вересні 2016 року - 74,3 %.
У Міністерстві соціальної політики роз’яснили, що це насамперед пов’язано з тим, що більший відсоток чоловіків, залучається до робіт з важкими, шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці та до роботи у нічний час, де розмір заробітної плати вищий. Натомість у таких галузях, як освіта, медицина, культура, зайняті більше жінки, але й рівень оплати праці там менший.
Водночас законодавство України, виходячи з фізіологічних особливостей і потреб у додатковому вільному часі, передбачає соціальний захист жінки, що дає можливість жінкам поєднувати працю з материнством, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
«Цей розрив скорочується. Цьому сприяють рішення Уряду і той факт, що все більше жінок приходить працювати на керівні посади та в органи влади. Покладаємо надії в цьому аспекті і на прийняття Парламентом нового Трудового кодексу, який нині готується до другого читання», - зазначив Віктор Іванкевич.
Цікавили представника МОП і наміри України стосовно ратифікації конвенцій МОП №№ 173, 183 та 189. Як зауважив Віктор Іванкевич, робота у цьому напрямі триває. Однак є потреба у розробці відповідної нормативної бази. «Є світовий досвід, який необхідно переносити у наше законодавство. Будемо вдячні за будь-яку надану допомогу», - сказав він.
Маріко Учі запевнила, що усі пропозиції української сторони будуть уважно розглянуті.