Новини
20.01.2017Профілактика порушень голосу
Голос є невід'ємним компонентом процесу комунікації. Мовне спілкування не може повноцінно здійснюватися при порушенні голосу. Розлади голосу різного генезу ускладнюють, як процес відтворення мови особою, що промовляє, так і сприйняття її оточуючими. Найбільш схильні до розладів голосу особи голосoмовних професій, які не володіють навиками правильної голосоподачі. Неправильна техніка голосу і, як наслідок цього, перенапруження голосового апарату є поширеними причинами виникнення порушень, які можуть спричинити професійну непрацездатність.
Голосовий апарат - комплекс органів і систем, які беруть участь у голосоутворенні. За механізмом голосоутворення, а також з точки зору способу та мети використання голос поділяється на розмовний (мовний) та співочий (вокальний). Головні якості будь-якого голосу - це висота, сила, тембр. Голосовий апарат має три периферичних відділи, взаємопов'язанi між собою, якi регулюються корою головного мозку: органи дихання (легені, бронхи, трахея), гортань з голосовими складками (в гортані утворюється слабкий первинний тон голосу), надставнa труба (порожнина рота, носа, глотки, додаткові пазухи носа). Ступінь нормалізації голосової функції оцінюється за такими параметрами: збільшення тривалості фонаційного дихання, інтенсивності голосу, відсутності додаткових призвуків, що змінюють тембр, розширення діапазону звучання, поліпшення адаптації до голосових навантажень.
Хвороби голосового апарату, пов'язані з порушеннями голосової функції, мають різні причини. Найчастіше причиною порушення функцій голосового апарату є гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів: ангіни (тонзиліт), гострий нежить (риніт), запалення глотки (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт), бронхів (бронхіт). Мовні навантаження і спів слід припинити в цьому випадку до одужання. Причина появи співочих вузликів - підвищене навантаження на голосовий апарат, неправильний форсований спів. Гострі вузлики при забезпеченні голосового спокою зазвичай мимоволі розсмоктуються. Застарілі вузлики видаляються оперативним шляхом. До захворювань, пов'язаних з підвищеною експлуатацією голосу, також відноситься крововилив у голосову складку. Воно настає при різкiй напрузі (крику, форсування). Дисфонія - розлад голосоутворення, що протікає у формі ослаблення діяльності голосових складок (незмикання), або в спазматичнiй формі. Як правило, це результат перенапруги нервової системи, посиленою голосовою діяльнiстю, часто протікає на тлі якоїсь інфекції.
У цілому виділяють дві групи причин порушень голосу:
• органічні, що призводять до анатомічної зміни будови периферичного відділу голосового апарату або його центрального відділу;
• функціональні, внаслідок дії яких страждає функція голосового апарату.
Порушення голосy розділяються на центральні та периферичні, кожне з них може бути органічним і функціональним. Більшість порушень виявляється, як самостійні, причинами їх виникнення є захворювання і різні зміни тільки голосового апарату. Але вони можуть супроводжувати більш важкi порушення мови.
Механізм порушень голосу залежить від характеру змін нервово-м'язового апарату гортані, перш за все від рухливості і тонусу голосових складок, який проявляється зазвичай у вигляді гіпо-або гіпертонусу, рідше в поєднанні того й іншого.
Органічні порушення голосу - патологія голосy, яка виникає внаслідок анатомічних змін або хронічних запальних процесів голосового апарату. До периферичних органічниx порушень належать дисфонії і афонії при хронічних ларингітax, парези і паралічі гортані, стани після видалення пухлин. Ступінь дефекту голосу залежить не від виду захворювання, а від його тяжкості. Так, за будь-якого із зазначених захворювань поряд з афонією може спостерігатися лише незначна зміна тембру (винятком є стан після видалення гортані, яке завжди призводить до афонії).
При початкових формах порушення голосу гарну дію, що супроводжуються печією і сухістю в горлі, чинить такий простий засіб, як полоскання горла відваром ромашки, мальви або ж липового цвіту. Важливо, щоб розчин не був ні гарячим, ні холодним - кімнатної температури. Можна також використовувати мінеральні води - шаянську, боржомі. Краще їх змішувати з теплим молоком (у співвідношенні 1:1).
Основними профілактичними заходами попередження патології голосy є загартовування організму, оволодіння навичками найбільш раціонального діафрагмального дихання і м'якої голосоподачі. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам'ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гарячою і сильно охолодженою їжею неприпустимі, тому що при цьому дратується слизова оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися простудних захворювань. Для здорової, нормальної роботи голосy необхідна спокійна атмосфера, нормальний психологічний клімат, що виключає нервово-психічні травми і зриви. Не випадково при нервових розладах першим страждає голосова функція. Такт і культура в спілкуванні - це головна умова збереження здоров'я. Треба уникати перевтоми голосy.
Якщо трапилося несподівано велике навантаження, то необхідно дати голосовому апарату відпочити. Мовчання - це найкращі ліки. Слід уникати тривалого співу без перерви (не більше 45-60 хв. для професіоналів). При надмірному навантаженнi слабшають гортанні м'язи, голос втрачає свіжість, звучність, стає важким, не піддається контролю, виділяється багато слизу, трапляються крововиливи. Ліки одні – мовчання i відпочинок. Для педагогів, лекторів, екскурсоводів та інших голосових професій фізіологічні норми дозволяють використовувати голос без шкоди для його якості не більше чотирьох академічних годин на день з перервою між ними в 15 хвилин.
Для попередження різних голосових розладів дуже важлива охорона і виховання голосу з раннього дитинства. Кожен повинен знати, що розвиток голосу йде поступово, що дитячий голосовий апарат ще слабкий і форсування голосу може завдати непоправної шкоди. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам'ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гарячої і сильно охолодженої їжею неприпустимі, тому що при цьому дратується слизова оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися простудних захворювань.
Голос є невід'ємним компонентом процесу комунікації. Мовне спілкування не може повноцінно здійснюватися при порушенні голосу. Розлади голосу різного генезу ускладнюють, як процес відтворення мови особою, що промовляє, так і сприйняття її оточуючими. Найбільш схильні до розладів голосу особи голосoмовних професій, які не володіють навиками правильної голосоподачі. Неправильна техніка голосу і, як наслідок цього, перенапруження голосового апарату є поширеними причинами виникнення порушень, які можуть спричинити професійну непрацездатність.
Голосовий апарат - комплекс органів і систем, які беруть участь у голосоутворенні. За механізмом голосоутворення, а також з точки зору способу та мети використання голос поділяється на розмовний (мовний) та співочий (вокальний). Головні якості будь-якого голосу - це висота, сила, тембр. Голосовий апарат має три периферичних відділи, взаємопов'язанi між собою, якi регулюються корою головного мозку: органи дихання (легені, бронхи, трахея), гортань з голосовими складками (в гортані утворюється слабкий первинний тон голосу), надставнa труба (порожнина рота, носа, глотки, додаткові пазухи носа). Ступінь нормалізації голосової функції оцінюється за такими параметрами: збільшення тривалості фонаційного дихання, інтенсивності голосу, відсутності додаткових призвуків, що змінюють тембр, розширення діапазону звучання, поліпшення адаптації до голосових навантажень.
Хвороби голосового апарату, пов'язані з порушеннями голосової функції, мають різні причини. Найчастіше причиною порушення функцій голосового апарату є гострі запальні захворювання верхніх дихальних шляхів: ангіни (тонзиліт), гострий нежить (риніт), запалення глотки (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт), бронхів (бронхіт). Мовні навантаження і спів слід припинити в цьому випадку до одужання. Причина появи співочих вузликів - підвищене навантаження на голосовий апарат, неправильний форсований спів. Гострі вузлики при забезпеченні голосового спокою зазвичай мимоволі розсмоктуються. Застарілі вузлики видаляються оперативним шляхом. До захворювань, пов'язаних з підвищеною експлуатацією голосу, також відноситься крововилив у голосову складку. Воно настає при різкiй напрузі (крику, форсування). Дисфонія - розлад голосоутворення, що протікає у формі ослаблення діяльності голосових складок (незмикання), або в спазматичнiй формі. Як правило, це результат перенапруги нервової системи, посиленою голосовою діяльнiстю, часто протікає на тлі якоїсь інфекції.
У цілому виділяють дві групи причин порушень голосу:
• органічні, що призводять до анатомічної зміни будови периферичного відділу голосового апарату або його центрального відділу;
• функціональні, внаслідок дії яких страждає функція голосового апарату.
Порушення голосy розділяються на центральні та периферичні, кожне з них може бути органічним і функціональним. Більшість порушень виявляється, як самостійні, причинами їх виникнення є захворювання і різні зміни тільки голосового апарату. Але вони можуть супроводжувати більш важкi порушення мови.
Механізм порушень голосу залежить від характеру змін нервово-м'язового апарату гортані, перш за все від рухливості і тонусу голосових складок, який проявляється зазвичай у вигляді гіпо-або гіпертонусу, рідше в поєднанні того й іншого.
Органічні порушення голосу - патологія голосy, яка виникає внаслідок анатомічних змін або хронічних запальних процесів голосового апарату. До периферичних органічниx порушень належать дисфонії і афонії при хронічних ларингітax, парези і паралічі гортані, стани після видалення пухлин. Ступінь дефекту голосу залежить не від виду захворювання, а від його тяжкості. Так, за будь-якого із зазначених захворювань поряд з афонією може спостерігатися лише незначна зміна тембру (винятком є стан після видалення гортані, яке завжди призводить до афонії).
При початкових формах порушення голосу гарну дію, що супроводжуються печією і сухістю в горлі, чинить такий простий засіб, як полоскання горла відваром ромашки, мальви або ж липового цвіту. Важливо, щоб розчин не був ні гарячим, ні холодним - кімнатної температури. Можна також використовувати мінеральні води - шаянську, боржомі. Краще їх змішувати з теплим молоком (у співвідношенні 1:1).
Основними профілактичними заходами попередження патології голосy є загартовування організму, оволодіння навичками найбільш раціонального діафрагмального дихання і м'якої голосоподачі. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам'ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гарячою і сильно охолодженою їжею неприпустимі, тому що при цьому дратується слизова оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися простудних захворювань. Для здорової, нормальної роботи голосy необхідна спокійна атмосфера, нормальний психологічний клімат, що виключає нервово-психічні травми і зриви. Не випадково при нервових розладах першим страждає голосова функція. Такт і культура в спілкуванні - це головна умова збереження здоров'я. Треба уникати перевтоми голосy.
Якщо трапилося несподівано велике навантаження, то необхідно дати голосовому апарату відпочити. Мовчання - це найкращі ліки. Слід уникати тривалого співу без перерви (не більше 45-60 хв. для професіоналів). При надмірному навантаженнi слабшають гортанні м'язи, голос втрачає свіжість, звучність, стає важким, не піддається контролю, виділяється багато слизу, трапляються крововиливи. Ліки одні – мовчання i відпочинок. Для педагогів, лекторів, екскурсоводів та інших голосових професій фізіологічні норми дозволяють використовувати голос без шкоди для його якості не більше чотирьох академічних годин на день з перервою між ними в 15 хвилин.
Для попередження різних голосових розладів дуже важлива охорона і виховання голосу з раннього дитинства. Кожен повинен знати, що розвиток голосу йде поступово, що дитячий голосовий апарат ще слабкий і форсування голосу може завдати непоправної шкоди. Для охорони голосу особам голосомовних професій необхідно пам'ятати, що куріння, алкоголь, зловживання гарячої і сильно охолодженої їжею неприпустимі, тому що при цьому дратується слизова оболонки глотки і гортані. Слід остерігатися простудних захворювань.
Богдан Марків,
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.