Державне підприємство
"Тернопільський експертно‑технічний
центр Держпраці"

Новини

11.01.2017Профілактика професійної онкології

    Онкологічні захворювання, виникнення яких пов'язане з тривалим впливом канцерогенних факторів в процесі трудової діяльності, відносяться до професійних новоутворень. Канцерогенами прийнято називати фізичні, хімічні, вірусні фактори, що здатні викликати або прискорювати розвиток новоутворень  і  можуть викликати незворотні зміни  в організмі.          
   На підставі санітарно-епідеміологічних, статистичних даних встановлений зв'язок локалізації пухлин в залежності від  напрямку дії канцерогенного фактору та особливостей виробничого процесу:
   - Рак шлунку. До професійних факторів ризику відносяться : вплив  окремих видів пилу (азбестова, вуглецева , що містить бенз-а-пірен, пил, що містить хром, нікель тощо), робота на хімічних підприємствах, у виробництві  та переробці гумових шин.
    - Рак ободової кишки. Професійні фактори ризику: сидяча робота (50% і більше робочого часу). Специфічні виробничі канцерогени: виробничий  пил, що містить азбест, розчинники, нафтопродукти, пестициди, відпрацьовані гази дизельних двигунів.
    - Пухлини прямої кишки, ректосігмоідного з'єднання, ануса. Професійні шкідливості для такої локалізації раку є контакт з азбестом, аніліновими барвниками, розчинниками, робота на ливарних виобництвах.
   - Рак підшлункової залози. Передбачувані професійні фактори ризику: іонізуюча радіація, ароматичні аміни, канцерогенний пил, органічні розчинники, фарби, барвники, сполуки хрому, відпрацьовані гази дизельних двигунів. Збільшення ризику виявляється у ретгенологів, працівників алюмінієвої і атомної промисловості, кіномеханіків, хіміків, телеграфістів, ювелірів, фотографів, водіїв, металооброблювачів, осіб, зайнятих у виробництві та переробці гуми.
   - Злоякісні новоутворення носової порожнини та придаткових пазух носа.  Професійні фактори ризику : сполуки нікелю і хрому, пестициди та протеїни мікрофлори,  охолоджуючі мастила, іприт. Професійний ризик - виробництво і ремонт взуття, текстильна і швейна промисловість.
   - Рак легенів. Доведені легеневі канцерогени: азбест, сполуки арсену, нікелю, шестивалентного хрому, хлорметілові ефіри, іприт, радон. До ймовірних легеневих канцерогенів відносяться: акрилонитрил, берилій, кадмій, вінілхлорид,  синтетичні мінеральні волокна.
   - Злоякісні новоутворення ЦНС, кісток і суглобових хрящів. Саркома Юнга. Професійними факторами ризику для цих захворювань є іонізуючі випромінювання.
   - Пухлини сполучних і інших м'яких тканин. Професійні фактори ризику: експозиція до феноксігербіцідів, хлорфеноли (виробники, розпилювачі, фермери), професійна експозиція до ультрафіолетового випромінювання.
   - Рак органів жіночої репродуктивної сфери. Професійні фактори ризику: розчинники, тіурам, альтакс, каптакс у виробництві гуми, наркозні засоби. . Відзначається у працівниць при виробництві пластмас, стиролу, віскози, штучного волокна, в колоровій металургії , хімічного виробництва, на  залізничному , автомобільному електричному транспорті.
    - Аденокарцинома, пухлини ниркових мисок, пухлини Вілмса.  Захворювання виникають під впливом канцерогенів , що ососбливо вразливі для нирок (анілін, розчинники, ароматичні аміни, кумарини і різноманітні барвники). Пухлинний процес викликає не сам анілін, а вихідні або проміжні продукти в його виробництві ( бета-нафтиламин, бензидин, діанізідін, альфа-нафтиламин). Kaнцерогенну дію мають продукти метаболізму ароматичних амінів (ортогідрооксіпохідні), що виводяться нирками з сечею. До груп ризику відносяться: заправники пального на бензоколонках, водії вантажівок, зварювальники, сантехніки, інженерні працівники, моряки, транспортні робітники, кухарі, охоронці, військовослужбовці, ізолювальники , робітники судноверфей ( при контакті з азбестом) , плавильники свинцю, робітники, що контактують з кадмієм.
             До основних заходів з профілактики професійної онкології  відносяться :
   1. Проведення попереднього та  періодичного медогляду  осіб, що контактують з  канцерогенами,  із залученням онколога.
   2. Проведення гігієнічної оцінки та моніторингу впливу на різних (в тому числі і регламентованих) рівнях відомих для людини канцерогенних професійних факторів.
   3.  Регулярне використання зручних і ефективних специфічних ЗІЗ (респіратори, протигази, спецодяг).
   4. Наявність і ефективна робота вентиляційних систем, максимальна герметизація і автоматизація технологічних процесів із використанням канцерогенів.
   5. Моніторинг виробничого середовища на вміст канцерогенів і неспецифічних загрозливих професійних факторів.
  6.  Скорочення до мінімуму числа осіб, що контактують з канцерогенами, експозиції контакту.
   7.  Санаторно-курортне лікування у закладах оздоровлення та відпочинку.
 
                                                                 Богдан Марків,
                                                                 лікар з гігієни праці
                                                                 відділу   з питань
                                                                 гігієни праці
                                                                 Управління Держпраці
                                                                 у Тернопільській області.