Новини
20.12.2016Небезпека ентеробіозу
Ентеробіоз – контактний гельмінтоз, спричинений гостриками, з переважною локалізацією гельмінтів у кишечнику, що проявляється періанальним свербінням, кишковими і нервовими розладами.
Ентеробіоз зустрічається в усіх кліматично-географічних зонах, але є найбільш поширеним у країнах із помірним кліматом. У світі цим гельмінтозом уражено близько 400 млн. осіб, переважну більшість з яких становлять діти.
В Тернопільській області щорічно реєструється 1800-2000 випадків ентеробіозу серед населення, за 9 місяців 2016 р. – 1350 випадків.
Гострики - черв'яки білого кольору, самці яких зазвичай виростають не більше чотирьох міліметрів, а ось самки можуть бути в два, а то і в три рази більше. Назва «гострики» паразити отримали завдяки специфічній, гоструватої на кінці формі.
У людини можуть одночасно паразитувати десятки і сотні особин гострика. Це веде до розвитку токсико-алергічних реакцій, механічного ушкодження кишечника з порушенням функцій органів травлення, загострення кишкових інфекцій і дисбіозу. Подразнення шкіри, свербіж і розчухування сприяє утворенню тріщин, подряпин, мацерації промежини. Заповзання гостриків у вагіну призводить до розвитку у дівчат і жінок запалення органів статевої сфери тощо. Описані випадки циститу, пієлонефриту, апендициту. При ентеробіозі може розвиватися виражена неврологічна симптоматика: безсоння, нічні страхи, судомні напади, непритомність, нічний енурез у дітей тощо.
Неможливо не враховувати також епідеміологічне значення гостриків. Гострики відіграють значну роль у поширенні кишкових інфекцій. Було доведено, що рівень захворюваності дітей ентеробіозом та гострими кишковими інфекціями перебуває у прямій залежності - інвазовані діти у 2-3,5 рази частіше хворіють на кишкові інфекції. Це закономірно тому, що рівень фекального забруднення рук інвазованих дітей у 3,7 рази вище, ніж у вільних від гельмінтів.
Наявність гостриків призводить до порушення нормального складу мікробної флори кишківника. Дизбактеріоз при наявності інвазії реєструється у 4,5 рази частіше у порівнянні з неінвазованими дітьми. Доведено, що гострики, проявляючи імуносупресивну дію на організм, сприяють частішому виникненню в інвазованих соматичних та інфекційних захворювань.
Гострики пригнічують розвиток поствакцинального імунітету проти дифтерії. Широке поширення ентеробіозу серед дітей впливає на високий відсоток неімунних до дифтерії школярів, дошкільнят, неорганізованих дітей. Навіть при триразовій імунізації у 18% дітей відсутні протидифтерійні антитіла, а 14,5% набувають їх у дуже низьких титрах. Таким чином для досягнення високого рівня ефективності вакцинації проти дифтерії необхідно до її проведення звільнити дітей від інвазії.
Багато спостережень підтверджують обтяжуючий вплив ентеробіозу на перебіг вагітності, спричинюючи токсикоз, дерматози ін. Враховуючи високу сприйнятливість інвазії, неможливо не передбачити її значення у випадках можливого зараження новонародженних у післяпологовому періоді, періоді лактації.
Часто в появі глистів у дітей звинувачують домашніх тварин. Однак не поспішайте негайно позбавлятися від собак і котів – у появі ентеробіозу вони ніяк не винні.
Гострики виключно «людинолюбні». Їхнім єдиним господарем і носієм є людина. Механізм передачі фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені яйцями руки, натільну білизну, постіль, предмети спільного та особистого користування. Яйця гостриків можуть підніматися в повітря із пилом, а потім заноситися під час вдихання у ротову порожнину. Ентеробіоз може передаватися від людини до людини безпосередньо контактним шляхом, а також у штучних стоячих басейнах (роздягальнях). У дітей нерідко спостерігають аутоінвазію (самозараження). Інкубаційний період – 2-4 тижні.
Інвазійні яйця потрапляють у кишківник і без міграції розвиваються до статевозрілих самок і самців. Самки, наповнені яйцями (5 - 15 тисяч кожна), опускаються вниз до прямої кишки. Гострики виповзають із анального отвору і на шкірі перианальних складок – у місці переходу слизової прямої кишки у шкіру, відкладають яйця. Свербіж зумовлений секретом, що виділяє гельмінт під час яйцекладки, і рухом статевозрілої форми. Людина (часто дитина) роздряпує сверблячі місця, при цьому розносить яйця на руки, під нігті, тіло, натільну та ліжкову білизну. Яйця потрапляють на підлогу, дитячі іграшки, посуд.
Сприйнятливість людей висока, а особливо дітей шкільного та дошкільного віку, зараженість яких коливається у межах 30-70%. Навіть триразові обстеження методом зшкребка з періанальних складок не дають змоги виявити всіх хворих на ентеробіоз. Розповсюдженню ентеробіозу сприяють антисанітарні умови, скупченість населення в квартирах і приміщеннях дитячих закладів.
До основних рекомендацій щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму в сімейних осередках ентеробіозу належать такі:
• чистота рук і нігтів, боротьба зі шкідливою звичкою гризти нігті, миття рук з милом перед їжею - основа успішного лікування;
• інвазовані повинні спати в закритих трусах, щодня їх змінювати;
• обов'язкове підмивання періанальної ділянки водою з милом на ніч і вранці після сну, щоденне обмивання тіла, купання під душем, особливо вранці;
• за наявності свербіжа в періанальній ділянці перед сном рекомендується содова очисна клізма, яка розрахована тільки на механічне видалення гельмінтів з прямої кишки;
• щоденно змінювати постільну білизну, прасувати гарячою праскою;
• щоденно 2 рази на день проводити вологе прибирання приміщень з використанням мильно-содового розчину;
• чистити порохотягом килимові доріжки, паласи, ворсовану тканину диванів, крісел, та прасувати через вологу тканину гарячою праскою м’які іграшки.
При безумовному і якісному виконанні цих рекомендацій хворий може звільнитися від інвазії й без медикаментозного лікування.
Рівень інвазованості людей гостриками слід розцінювати як показник санітарного стану середовища життєдіяльності людини та культурного рівня населення. Ентеробіоз являє собою на сьогодні одну з найсерйозніших проблем для медичної науки і практичної охорони здоров’я, бо, незважаючи на зусилля, особливих успіхів поки що не досягнуто.
Ентеробіоз – контактний гельмінтоз, спричинений гостриками, з переважною локалізацією гельмінтів у кишечнику, що проявляється періанальним свербінням, кишковими і нервовими розладами.
Ентеробіоз зустрічається в усіх кліматично-географічних зонах, але є найбільш поширеним у країнах із помірним кліматом. У світі цим гельмінтозом уражено близько 400 млн. осіб, переважну більшість з яких становлять діти.
В Тернопільській області щорічно реєструється 1800-2000 випадків ентеробіозу серед населення, за 9 місяців 2016 р. – 1350 випадків.
Гострики - черв'яки білого кольору, самці яких зазвичай виростають не більше чотирьох міліметрів, а ось самки можуть бути в два, а то і в три рази більше. Назва «гострики» паразити отримали завдяки специфічній, гоструватої на кінці формі.
У людини можуть одночасно паразитувати десятки і сотні особин гострика. Це веде до розвитку токсико-алергічних реакцій, механічного ушкодження кишечника з порушенням функцій органів травлення, загострення кишкових інфекцій і дисбіозу. Подразнення шкіри, свербіж і розчухування сприяє утворенню тріщин, подряпин, мацерації промежини. Заповзання гостриків у вагіну призводить до розвитку у дівчат і жінок запалення органів статевої сфери тощо. Описані випадки циститу, пієлонефриту, апендициту. При ентеробіозі може розвиватися виражена неврологічна симптоматика: безсоння, нічні страхи, судомні напади, непритомність, нічний енурез у дітей тощо.
Неможливо не враховувати також епідеміологічне значення гостриків. Гострики відіграють значну роль у поширенні кишкових інфекцій. Було доведено, що рівень захворюваності дітей ентеробіозом та гострими кишковими інфекціями перебуває у прямій залежності - інвазовані діти у 2-3,5 рази частіше хворіють на кишкові інфекції. Це закономірно тому, що рівень фекального забруднення рук інвазованих дітей у 3,7 рази вище, ніж у вільних від гельмінтів.
Наявність гостриків призводить до порушення нормального складу мікробної флори кишківника. Дизбактеріоз при наявності інвазії реєструється у 4,5 рази частіше у порівнянні з неінвазованими дітьми. Доведено, що гострики, проявляючи імуносупресивну дію на організм, сприяють частішому виникненню в інвазованих соматичних та інфекційних захворювань.
Гострики пригнічують розвиток поствакцинального імунітету проти дифтерії. Широке поширення ентеробіозу серед дітей впливає на високий відсоток неімунних до дифтерії школярів, дошкільнят, неорганізованих дітей. Навіть при триразовій імунізації у 18% дітей відсутні протидифтерійні антитіла, а 14,5% набувають їх у дуже низьких титрах. Таким чином для досягнення високого рівня ефективності вакцинації проти дифтерії необхідно до її проведення звільнити дітей від інвазії.
Багато спостережень підтверджують обтяжуючий вплив ентеробіозу на перебіг вагітності, спричинюючи токсикоз, дерматози ін. Враховуючи високу сприйнятливість інвазії, неможливо не передбачити її значення у випадках можливого зараження новонародженних у післяпологовому періоді, періоді лактації.
Часто в появі глистів у дітей звинувачують домашніх тварин. Однак не поспішайте негайно позбавлятися від собак і котів – у появі ентеробіозу вони ніяк не винні.
Гострики виключно «людинолюбні». Їхнім єдиним господарем і носієм є людина. Механізм передачі фекально-оральний, який реалізується контактно-побутовим шляхом через забруднені яйцями руки, натільну білизну, постіль, предмети спільного та особистого користування. Яйця гостриків можуть підніматися в повітря із пилом, а потім заноситися під час вдихання у ротову порожнину. Ентеробіоз може передаватися від людини до людини безпосередньо контактним шляхом, а також у штучних стоячих басейнах (роздягальнях). У дітей нерідко спостерігають аутоінвазію (самозараження). Інкубаційний період – 2-4 тижні.
Інвазійні яйця потрапляють у кишківник і без міграції розвиваються до статевозрілих самок і самців. Самки, наповнені яйцями (5 - 15 тисяч кожна), опускаються вниз до прямої кишки. Гострики виповзають із анального отвору і на шкірі перианальних складок – у місці переходу слизової прямої кишки у шкіру, відкладають яйця. Свербіж зумовлений секретом, що виділяє гельмінт під час яйцекладки, і рухом статевозрілої форми. Людина (часто дитина) роздряпує сверблячі місця, при цьому розносить яйця на руки, під нігті, тіло, натільну та ліжкову білизну. Яйця потрапляють на підлогу, дитячі іграшки, посуд.
Сприйнятливість людей висока, а особливо дітей шкільного та дошкільного віку, зараженість яких коливається у межах 30-70%. Навіть триразові обстеження методом зшкребка з періанальних складок не дають змоги виявити всіх хворих на ентеробіоз. Розповсюдженню ентеробіозу сприяють антисанітарні умови, скупченість населення в квартирах і приміщеннях дитячих закладів.
До основних рекомендацій щодо дотримання санітарно-гігієнічного режиму в сімейних осередках ентеробіозу належать такі:
• чистота рук і нігтів, боротьба зі шкідливою звичкою гризти нігті, миття рук з милом перед їжею - основа успішного лікування;
• інвазовані повинні спати в закритих трусах, щодня їх змінювати;
• обов'язкове підмивання періанальної ділянки водою з милом на ніч і вранці після сну, щоденне обмивання тіла, купання під душем, особливо вранці;
• за наявності свербіжа в періанальній ділянці перед сном рекомендується содова очисна клізма, яка розрахована тільки на механічне видалення гельмінтів з прямої кишки;
• щоденно змінювати постільну білизну, прасувати гарячою праскою;
• щоденно 2 рази на день проводити вологе прибирання приміщень з використанням мильно-содового розчину;
• чистити порохотягом килимові доріжки, паласи, ворсовану тканину диванів, крісел, та прасувати через вологу тканину гарячою праскою м’які іграшки.
При безумовному і якісному виконанні цих рекомендацій хворий може звільнитися від інвазії й без медикаментозного лікування.
Рівень інвазованості людей гостриками слід розцінювати як показник санітарного стану середовища життєдіяльності людини та культурного рівня населення. Ентеробіоз являє собою на сьогодні одну з найсерйозніших проблем для медичної науки і практичної охорони здоров’я, бо, незважаючи на зусилля, особливих успіхів поки що не досягнуто.
Богдан Марків,
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.