Новини

14.12.2016Чим регламентується ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах ?

Відповідно до статті 30 Закону України „Про оплату праці“ роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489 „Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці“. У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи тощо, а також інші відхилення від нормальних умов роботи (відпустки, тимчасова непрацездатність, відрядження, прогули і т.д.).
Форма табелю носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. Рекомендаційний характер полягає в тому, що за необхідності вона може бути доповнена іншими показниками, потрібними для обліку робочого часу на підприємстві.
У разі потреби можна застосовувати й іншу форму табелю, але при цьому обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.
Табель обліку використання робочого часу відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5, зберігається на підприємстві, в установі, організації 1 рік.