Новини

09.12.2016Уряд пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю та деяких законодавчих актів

7 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як підкреслив Міністр соціальної політики Андрій Рева, представляючи проект акта на засіданні Уряду, його розроблено Міністерством соціальної політики на виконання пунктів 403, 408 і 409 Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони на 2014−2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847.
Нагадаємо, пунктами 403, 408 і 409 Плану заходів передбачено імплементацію положень Директиви Ради 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення, Директиви Ради 2000/43/ЄС від 29.06.2000 щодо імплементації принципу рівності між особами незалежно від расової чи етнічної приналежності, Директиви Ради 2000/78/ЄС від 27.11.2000, що встановлює загальну систему рівності у сфері зайнятості і професійної діяльності.
Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України «Про зайнятість населення» та «Про рекламу».
Так, зокрема, передбачається:
- обов’язкове повідомлення роботодавцями профспілок про заплановане масове вивільнення та подання необхідної інформації для розробки конструктивних заходів щодо зменшення масштабів звільнення на підприємствах;
- збільшення штрафних санкцій за неподання роботодавцем інформації про заплановане масове вивільнення працівників з чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати до десятикратного;
- застосування положень масового вивільнення працівників у разі ліквідації юридичної особи;
- уточнення критерії масового вивільнення працівників для підприємств з чисельністю працівників 300 і більше.
Запропонована редакція проекту містить доповнення статті 21 Кодексу законів про працю України, в частині визначення переліку обмежень, які не вважаються дискримінацією у сфері праці. Зокрема, йдеться про обмеження, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі тощо) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
Також включено норму щодо надання права особам, які зазнали дискримінації, звернутися до суду із заявою про відновлення її порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Змінами до Закону України «Про рекламу» передбачено, що Держпраці здійснює накладання штрафів за порушення вимог реклами із працевлаштування.