Новини
15.11.2016Вплив професійно-виробничих факторів на серцево-судинну систему
Багато виробничих факторів (оксид вуглецю, з'єднання бензолу, миш'яковистий водень, чадний газ, сірковуглець, свинець, вібрація, висока температура, пил і інші) негативно впливають на організм працюючих.
Серцево-судинні розлади при професійних захворюваннях, які викликані впливом хімічних і фізичних факторів (вібрація, шум, температура, іонізуюча радіація, електромагнітне випромінювання), проходять у вигляді вегетативно-судинної дисфункції (нейроциркуляторної дистонії) і метаболічних (дистрофічних) змін міокарда.
Нейро–циркуляторна дистонія – захворювання серцево-судинної системи, в основі якого переважають розлади з різноманітними клінічними симптомами, що виникають або посилюються на фоні стресових впливів. Це захворювання відрізняється доброякісним перебігом, добрим прогнозом і не призводить до виникнення серцевої недостатності.
У хворих спостерігається головний біль, запаморочення голови, кардіалгії (неприємні почуття або болі в серці), серцебиття, почуття нестачі повітря, підвищена втомлюваність, слабкість (переважно вранці), пітливість, дратівливість, порушення сну. Об'єктивно має місце лабільність серцевого ритму (схильність до тахікардії), пульсу і артеріального тиску. У хворих спостерігаються ознаки периферичних судинних розладів у вигляді почервоніння шкіри обличчя, шиї, похолодання шкіри, пітливість.
Міокардіодистрофія – не запальне ураження міокарда, що розвивається внаслідок дії деяких професійних факторів і характеризується порушенням обміну речовин і утворенням енергії в міокарді.
Фактори розвитку:
1. Токсичний вплив на міокард – отруєння промисловими отрутами (окис вуглецю, ціаністі сполуки, а також сполуки бензолу, марганець, трінітротолуол, гранозан).
2. Вплив фізичних факторів (радіація, вібрація, перегрів, переохолодження).
Хворі скаржаться на ниючий, колючий біль у серці. У них спостерігається тахікардія, ознаки різного ступеня серцевої недостатності (задуха спочатку при фізичному навантаженні, потім - у спокої, набряк гомілок і стоп).
Міокардиодистрофія – це лише один із синдромів професійної патології і він не може розглядатись як самостійне захворювання. Питання про наявність у хворого професійного захворювання тільки на підставі порушень з боку серцевого м'яза не вирішується, хоч міокардіодистрофія погіршує перебіг захворювання і робить більш серйозним його прогноз.
Легеневе серце – гіпертрофія правих шлуночків серця в результаті підвищення тиску в малому колі кровообігу, яка розвивається внаслідок захворювань бронхів і легень. До розвитку легеневого серця призводять такі основні захворювання: пневмоконіози, пиловий бронхіт, бронхіальна астма.
Хворі скаржаться на задуху, кашель, слабкість, серцебиття, біль у серці, порушення сну. Об'єктивно виявляється набрякання шийних вен, підвищена пітливість шкірних покровів, потовщення кінцевих фаланг пальців рук (“барабанні палички”) і нігтей (“часове скло”), також визначається тахікардія.
Холодовий нейроваскуліт (ангіоневроз кінцівок) - ураження периферичних судин, яке викликане роботою в умовах систематичного місцевого і загального охолодження в поєднанні з високою вологістю (сплавники лісу, обробники риби, рибалки, працівники, які обслуговують холодильне обладнання, будівельники).
Механізм розвитку холодового нейроваскуліту пов'язаний із порушенням кровообігу в результаті рефлекторного спазму капілярів і артеріол. Захворювання починається поступово: спочатку відмічаються функціональні нервово-судинні розлади (мерзлякуватість, підвищена пітливість кінцівок, нерізкий біль у них, схильність до набряклості, судоми в м'язах). В подальшому біль в кінцівках посилюється, з'являються порушення чутливості, виникає і прогресує кульгання.
Виділяють початкову і хронічну фази. В початковій фазі зміни носять функціональний, зворотній характер. Хворі відчувають ниючий, не постійний біль у кінцівках, який посилюється в спокої, особливо в нічний час та холодний період року. В хронічній фазі захворювання спостерігається набряк кінцівок, кульгавість, слабкість у кінцівках, виражені болі в м'язах гомілки, відсутність пульсації судин на стопах і поява виразок шкіри кінцівок.
Хронічний перегрів – захворювання, яке проходить по типу вегетативно - судинної дистонії з розладами терморегуляції. Фактором розвитку є висока температура, особливо при наявності факторів, що погіршують віддачу тепла, яке утворюється в організмі працюючого.
Працівники скаржаться на головний біль, запаморочення голови, подразливість, в'ялість, пітливість, біль у серці ниючого або стискуючого характеру, серцебиття, почуття занепокоєння і страху смерті, судоми м'язів, хитку ходу. Об'єктивно у таких хворих спостерігаються тахікардія, підвищення артеріального тиску, підвищена температура тіла. Ці відчуття виникають раптово під час роботи або в перші години після її припинення. У подальшому вони можуть виникати будь-коли.
Для попередження виникнення захворювань серцево-судинної системи можна виділити основні групи профілактичних заходів:
Багато виробничих факторів (оксид вуглецю, з'єднання бензолу, миш'яковистий водень, чадний газ, сірковуглець, свинець, вібрація, висока температура, пил і інші) негативно впливають на організм працюючих.
Серцево-судинні розлади при професійних захворюваннях, які викликані впливом хімічних і фізичних факторів (вібрація, шум, температура, іонізуюча радіація, електромагнітне випромінювання), проходять у вигляді вегетативно-судинної дисфункції (нейроциркуляторної дистонії) і метаболічних (дистрофічних) змін міокарда.
Нейро–циркуляторна дистонія – захворювання серцево-судинної системи, в основі якого переважають розлади з різноманітними клінічними симптомами, що виникають або посилюються на фоні стресових впливів. Це захворювання відрізняється доброякісним перебігом, добрим прогнозом і не призводить до виникнення серцевої недостатності.
У хворих спостерігається головний біль, запаморочення голови, кардіалгії (неприємні почуття або болі в серці), серцебиття, почуття нестачі повітря, підвищена втомлюваність, слабкість (переважно вранці), пітливість, дратівливість, порушення сну. Об'єктивно має місце лабільність серцевого ритму (схильність до тахікардії), пульсу і артеріального тиску. У хворих спостерігаються ознаки периферичних судинних розладів у вигляді почервоніння шкіри обличчя, шиї, похолодання шкіри, пітливість.
Міокардіодистрофія – не запальне ураження міокарда, що розвивається внаслідок дії деяких професійних факторів і характеризується порушенням обміну речовин і утворенням енергії в міокарді.
Фактори розвитку:
1. Токсичний вплив на міокард – отруєння промисловими отрутами (окис вуглецю, ціаністі сполуки, а також сполуки бензолу, марганець, трінітротолуол, гранозан).
2. Вплив фізичних факторів (радіація, вібрація, перегрів, переохолодження).
Хворі скаржаться на ниючий, колючий біль у серці. У них спостерігається тахікардія, ознаки різного ступеня серцевої недостатності (задуха спочатку при фізичному навантаженні, потім - у спокої, набряк гомілок і стоп).
Міокардиодистрофія – це лише один із синдромів професійної патології і він не може розглядатись як самостійне захворювання. Питання про наявність у хворого професійного захворювання тільки на підставі порушень з боку серцевого м'яза не вирішується, хоч міокардіодистрофія погіршує перебіг захворювання і робить більш серйозним його прогноз.
Легеневе серце – гіпертрофія правих шлуночків серця в результаті підвищення тиску в малому колі кровообігу, яка розвивається внаслідок захворювань бронхів і легень. До розвитку легеневого серця призводять такі основні захворювання: пневмоконіози, пиловий бронхіт, бронхіальна астма.
Хворі скаржаться на задуху, кашель, слабкість, серцебиття, біль у серці, порушення сну. Об'єктивно виявляється набрякання шийних вен, підвищена пітливість шкірних покровів, потовщення кінцевих фаланг пальців рук (“барабанні палички”) і нігтей (“часове скло”), також визначається тахікардія.
Холодовий нейроваскуліт (ангіоневроз кінцівок) - ураження периферичних судин, яке викликане роботою в умовах систематичного місцевого і загального охолодження в поєднанні з високою вологістю (сплавники лісу, обробники риби, рибалки, працівники, які обслуговують холодильне обладнання, будівельники).
Механізм розвитку холодового нейроваскуліту пов'язаний із порушенням кровообігу в результаті рефлекторного спазму капілярів і артеріол. Захворювання починається поступово: спочатку відмічаються функціональні нервово-судинні розлади (мерзлякуватість, підвищена пітливість кінцівок, нерізкий біль у них, схильність до набряклості, судоми в м'язах). В подальшому біль в кінцівках посилюється, з'являються порушення чутливості, виникає і прогресує кульгання.
Виділяють початкову і хронічну фази. В початковій фазі зміни носять функціональний, зворотній характер. Хворі відчувають ниючий, не постійний біль у кінцівках, який посилюється в спокої, особливо в нічний час та холодний період року. В хронічній фазі захворювання спостерігається набряк кінцівок, кульгавість, слабкість у кінцівках, виражені болі в м'язах гомілки, відсутність пульсації судин на стопах і поява виразок шкіри кінцівок.
Хронічний перегрів – захворювання, яке проходить по типу вегетативно - судинної дистонії з розладами терморегуляції. Фактором розвитку є висока температура, особливо при наявності факторів, що погіршують віддачу тепла, яке утворюється в організмі працюючого.
Працівники скаржаться на головний біль, запаморочення голови, подразливість, в'ялість, пітливість, біль у серці ниючого або стискуючого характеру, серцебиття, почуття занепокоєння і страху смерті, судоми м'язів, хитку ходу. Об'єктивно у таких хворих спостерігаються тахікардія, підвищення артеріального тиску, підвищена температура тіла. Ці відчуття виникають раптово під час роботи або в перші години після її припинення. У подальшому вони можуть виникати будь-коли.
Для попередження виникнення захворювань серцево-судинної системи можна виділити основні групи профілактичних заходів:
- механізація тяжкої праці;
- впровадження дистанційного управління;
- ізоляція агрегатів, які випромінюють тепло;
- питний режим;
- попередні і періодичні медичні огляди працюючих.
Богдан Марків,
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.