Новини
03.11.2016Методи дозиметричного контролю
Дозиметричний контроль - це система заходів контролю за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил з джерелами іонізуючого випромінювання.
Дозиметрія – це галузь прикладної фізики, в якій визначаються фізичні величини, що характеризують дію іонізуючих випромінювань на об’єкти живої та неживої природи, зокрема, дози опромінень, а також методи та прилади для вимірювання цих величин.
Дозиметричний контроль включає контроль опромінення та контроль радіоактивного забруднення.
Контроль опромінення проводиться з метою своєчасного одержання інформації про поглинені дози випромінювання. За даними контролю встановлюється факт зовнішнього впливу іонізуючих випромінювань, оцінюється працездатність людей і визначається наявність радіаційного ураження, що дозволяє вирішити питання щодо необхідності їх лікування в медичних закладах.
Дозиметричний контроль (контроль радіоактивного опромінення) проводиться з метою отримання точних даних, необхідних для визначення ступеня тяжкості променевих уражень.
Дозиметричний контроль опромінення в залежності від наявності засобів контролю може проводитись індивідуальним та груповим методами.
Індивідуальний метод контролю полягає в тому, що доза радіації, отримана особою, визначається за показниками виданого йому індивідуального дозиметра.
Груповий метод контролю дозволяє отримати дані про середні дози опромінення груп населення, які перебувають в однакових умовах, і визначити їхні категорії працездатності. 1-2 дозиметри видаються на групу з 14-20 осіб. Залежно від отриманої дози і тривалості опромінення встановлюються такі категорії працездатності: повна, обмежена й суттєво обмежена.
Облік отриманих доз ведеться в індивідуальній картці обліку доз опромінення та в журналі контролю опромінення (дози записуються наростаючим підсумком).
Богдан Марків,
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.
Дозиметричний контроль - це система заходів контролю за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил з джерелами іонізуючого випромінювання.
Дозиметрія – це галузь прикладної фізики, в якій визначаються фізичні величини, що характеризують дію іонізуючих випромінювань на об’єкти живої та неживої природи, зокрема, дози опромінень, а також методи та прилади для вимірювання цих величин.
Дозиметричний контроль включає контроль опромінення та контроль радіоактивного забруднення.
Контроль опромінення проводиться з метою своєчасного одержання інформації про поглинені дози випромінювання. За даними контролю встановлюється факт зовнішнього впливу іонізуючих випромінювань, оцінюється працездатність людей і визначається наявність радіаційного ураження, що дозволяє вирішити питання щодо необхідності їх лікування в медичних закладах.
Дозиметричний контроль (контроль радіоактивного опромінення) проводиться з метою отримання точних даних, необхідних для визначення ступеня тяжкості променевих уражень.
Дозиметричний контроль опромінення в залежності від наявності засобів контролю може проводитись індивідуальним та груповим методами.
Індивідуальний метод контролю полягає в тому, що доза радіації, отримана особою, визначається за показниками виданого йому індивідуального дозиметра.
Груповий метод контролю дозволяє отримати дані про середні дози опромінення груп населення, які перебувають в однакових умовах, і визначити їхні категорії працездатності. 1-2 дозиметри видаються на групу з 14-20 осіб. Залежно від отриманої дози і тривалості опромінення встановлюються такі категорії працездатності: повна, обмежена й суттєво обмежена.
Облік отриманих доз ведеться в індивідуальній картці обліку доз опромінення та в журналі контролю опромінення (дози записуються наростаючим підсумком).
Богдан Марків,
лікар з гігієни праці
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.