Новини

01.11.2016Відповідальність за порушення гарантій та пільг мобілізованих працівників

Відповідно до вимог статті 265 КЗпП України недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (на даний час – 14500 грн.).
Указом Президента України у 2016 році призови громадян України на строкову військову службу мають відбуватися у травні (починаючи з 5 травня) – червні і жовтні-листопаді. Призову на строкову військову службу підлягають придатні за станом здоров'я до військової служби громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Іншим окремим видом служби є служба за контрактом. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Громадяни України проходять військову службу в добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Гарантії щодо збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку у 2016 р. (згідно з чинним законодавством) мають:
• працівники, призвані на строкову військову службу, незалежно від факту оголошення мобілізації та/або введення воєнного стану;
• працівники, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (у разі оголошення мобілізації);
• працівники, прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (строк укладеного контракту визначений до закінчення особливого періоду);
• працівники, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом.
З 01.01.2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911 було викладено у новій редакції норми частин З та 4 статті 119 Кодексу законів про працю України (надалі — КЗпП), якими встановлено гарантії мобілізованих працівників. Основні гарантії залишаються без змін. А саме, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, за мобілізованими працівниками, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.
Такі гарантії мобілізованим працівникам поширюються на працівників, які працювали до мобілізації на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Перелічені гарантії від роботодавця поширюються і на працівників, які після демобілізації продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту.
Також таким працівникам буде здійснюватися виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Але зміна відбулася в джерелі фінансування середнього заробітку. На сьогодні середній заробіток нараховують і виплачують роботодавці. Отже, новий порядок нарахування та виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам за рахунок роботодавця почав застосовуватися з 01.01.2016 року.
Як зазначалося вище, згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати. Ще один нюанс треба враховувати роботодавцю при виплаті середнього заробітку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так, і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Слід зазначити, що місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Такі гарантії зберігаються до наступного дня після того, як їх взяли на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби, у разі закінчення ними лікування в медичних закладах, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
За порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.