Новини

Одним  з небезпечних і шкідливих виробничих факторів (згідно з ГОСТ 12.0.003-74) є підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні. Вплив цього фактора на організм працюючих зростає у зв´язку з розвитком ядерної енергетики, використанням джерел іонізуючих випромінювань у різних галузях науки, виробництва та соціальної сфери.
Одними з перших дослідників явища радіоактивності були французькі вчені П´єр і Марія Кюрі, яким  за це відкриття було присуджено Нобелівську премію з фізики.
Це подружжя науковців і стало першою жертвою свого відкриття. П´єр Кюрі носив взірець радію в кишені плаща, щоб показувати його всім бажаючим, а його дружина Марія тримала солі радію на столику в головах ліжка, що спричинило виникнення у них радіоактивних уражень та передчасної смерті.
Фізик Вільгельм Рентген, який запатентував рентгенівські апарати, також помер від раку. Започатковані ним рентгенівські кабінети не мали ніякого захисту, не були ізольованими, а хворих та лікарів під час медичних досліджень не закривали  захисним (свинцевими) фартухами.
Поступово за рахунок  багатьох жертв сформувалась думка про небезпечність радіоактивного випромінювання, згубний вплив його на живі клітини.
Дія радіоактивних випромінювань проявляється в загальному стомленні організму, зміні складу крові (зменшенні кількості білих кровяних тілець тощо). При місцевому впливі радіоактивних променів можуть виникати опіки, що важко піддаються лікуванню. Уведення всередину організму радіоелементів може спричинити смерть.
Тепер ми багато знаємо про шляхи проникнення  іонізуючого випромінювання в організм людини та наслідки його опромінення - променеву хворобу.
Шкода, заподіяна радіацією, є багатогранною. Так, до середини ХХ століття у побуті використовували радіоактивні фарби, що світилися (наприклад для стрілок годинників). Тож рак ротової порожнини був професійним захворюванням жінок, які працювали на годинникових заводах.
Таким чином виникла необхідність створення системи заходів щодо контролю рівнів радіоактивного опромінення населення та визначення ступеня радіоактивного забруднення довкілля, виробничого устаткування та продуктів харчування тощо, а також розроблення відповідних норм поведінки з джерелами випромінювання.
Так виник дозиметричний контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки та санітарних правил роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.
Основне завдання радіаційної безпеки полягає в реалізації конституційного права людини на життя та здоров´я, що досягається чітким дотриманням існуючих норм та правил, попередженням перебільшення доз опромінення людей, довкілля, устаткування тощо.
Першочергове значення в попередженні шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на виробництві мають такі заходи:
- суворе дотримання працівниками вимог  технологічних процесів та інструкцій  з охорони праці;
- правильне використання засобів колективного та індивідуального захисту і спецодягу;
- дотримання рекомендованого режиму праці;
- проведення профілактичних медичних оглядів працівників;
- недопущення радіаційних аварій.
Для попередження випадкових радіоактивних уражень необхідно дотримуватись елементарних заходів безпеки:
- ніколи не торкатись і не брати в руки невідомі металеві предмети, будь-яке устаткування, що виглядає як таке, що має певну цінність, може містити в собі джерело іонізуючого випромінювання;
- у разі виявлення підозрілих предметів, що мають ознаки радіаційної небезпеки, не розбирати їх, а негайно повідомити про це правоохоронні органи;
- при виникненні опіків шкіри незрозумілого походження необхідно терміново звернутися до медичногої установи.

Олег  Бандура,
головний державний інспектор
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у Тернопільській
області.