Новини

За даними МОП, щорічно в світі реєструється 260 млн. випадків професійних захворювань, внаслідок яких помирає  1,1 млн. осіб. Економічні втрати, пов’язані з профзахворюваннями, складають близько 4% національного валового продукту. Значних фінансових збитків зазнають численні країни світу. Так, США щорічно втрачають 249,5 млрд. доларів, Велика Британія – 11 млрд. фунтів стерлінгів. У країнах Європейського Союзу обсяг коштів, що сплачуються внаслідок профзахворювань (лікування, компенсації за тимчасову непрацездатність, стійку втрату працездатності та в разі  смерті) становить майже 20 млрд. євро.
В Інституті медицини підрахували, що економічні втрати України, пов’язані з профзахворюваннями, становлять більше ніж 16,04 млрд. грн., або 90, 4 тис. грн. на рік на один випадок профзахворювання. 
Професійними визнаються захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі чинники виробничого середовища і трудового процесу, які називають також «професійними шкідливостями». Такі хвороби призводять до нездатності організму адаптуватися до умов виробничого середовища, що постійно змінюються, які є характерними для конкретної професії та конкретного  робочого місця.
За оцінками МОП, у країнах, що розвиваються, рівень економічних втрат від захворювань, пов’язаних із професійною діяльністю, може сягати 10% ВВП. У державах пострадянського регіону задекларовані обсяги економічних втрат не перевищують 2%. Так, у Російській Федерації у 2010 р. офіційні втрати від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань становили менше 0,35% ВВП. В Україні за той же період сумарні витрати, яких зазнали підприємства, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійний фонд та бюджет системи охорони здоров’я сягав 0,37% ВВП. При цьому враховувалися тільки вперше виявлені випадки профзахворювань. Такі суттєві розбіжності обумовлені недосконалістю методики розрахунку економічних витрат та неповним охопленням статистичних даних про такі втрати.
Свого часу при обгрунтуванні Директиви ЄС, що стосувалися поліпшення безпеки на робочих місцях на період до 2012 року, проводилося порівняльне оцінювання економічних втрат внаслідок нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у країнах, що розвиваються. Таких, як Маврикій, Нікарагуа й інших країн Азії та Африки. У той  же  час було проведено аналіз таких втрат у США, Великій Британії, Фінляндії за останні 20 років. У ході цієї роботи було виявлено, що в країнах, що розвиваються, збирання інформації щодо економічної вартості випадків профзахворювань має низьку пріоритетність. Профспілки й інші громадські організації зазнають систематичного тиску, існують великі труднощі щодо впровадження нових технологій і програм. Середня вартість одного випадку профзахворювання в цих країнах дорівнює 3000 доларів. У деяких з них до 30% профзахворювань виникають під час виконання надомної роботи, що ускладнює діагностику захворювань й оцінювання їх економічної вартості. Компенсації через суд може добитися один з десяти робітників, які отримали профзахворювання. З огляду на це можна констатувати, що дані про економічні втрати в країнах, що розвиваються, є недостатніми та недостовірними. Іноді ці втрати дорівнюють 0,05% ВВП.
Зовсім іншою є ситуація в розвинених країнах. Тут обсяги та структура економічних втрат внаслідок профзахворювань вивчається до найменших дрібниць, де джерелами інформації є дані щодо чисельності робочого персоналу, наявності системи нагляду за охороною здоров’я працівників тощо, які надходять від страхових компаній підприємств. Але й тут враховуються не всі  чинники, що формують структуру економічних втрат, не всі професійні захворювання реєструються. Так, у 10 штатах США виявлено певні коливання між кількістю випадків профзахворювань, що реєструються, від 23% - у Кентуккі до 53 % -  у Техасі. Для порівняння, у країнах ЄС цей показник становить 40-50 %.
У ході дослідження вчені Інституту медицини проаналізували ситуацію, що склалася на сучасному розвитку країни, та дійшли таких висновків. Поняття «економічні втрати» охоплює не тільки прямі втрати на лікування, реабілітацію, перекваліфікацію хворих та утримання інвалідів, але й непрямі втрати, що безпосередньо або опосередковано зумовлені впливом виробничого середовища: погіршення якості та скорочення тривалості життя, зниження показників здоров’я та працездатності, порушення репродуктивної функції людини, підвищення навантаження на систему охорони здоров’я і, врешті - решт дефіцит ВВП.
Під час розрахунків економічних втрат внаслідок профзахворювань необхідно враховувати також непрямі втрати у вигляді втрачених  через профпатологію років здорового життя. Ці витрати визначаються методом інтегрального оцінювання втрачених років здорового життя (методом DALY-аналізу, рекомендованим Всесвітньою організацією охорони здоров’я, який формує уявлення щодо територіальної та причинної диференціації медико-соціальних втрат суспільства. Відповідно, DALY - це лінійна сума років потенційного життя, втрачених внаслідок передчасної смерті, та років, проведених у хворобливому (непрацездатному стані).
Економічні втрати внаслідок профзахворювань в Україні розраховувалися за спеціальною формулою, розробленою науковими працівниками Інституту гігієни та економістами, в якій враховано всі зазначені вище позиції.

Богдан Марків,
лікар з гігієни
праці відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області.