Новини

18.10.2016Професійні шкідливості, що виникають при механічній обробці металів та заходи по зниженню шкідливого впливу на здоров’я працівників

Особливості мікроклімату на робочих місцях верстатників залежать від розміщення виробничих ділянок, площі й стану скління вікон у приміщенні та ін. Загалом мікроклімат верстатників на промислових підприємствах Тернопільської області за наявності повітрянагрівального обладнання та систем вентиляції відповідає гігієнічним нормам, однак винятком є ситуація, коли швидкість повітря в літній час знижена, а ділянки розміщені в багато- прольотних цехах.
Інтенсивність пиловиділення під час роботи металообробного обладнання залежить від його виду, кількості верстатів, що одночасно працюють, характеру матеріалів, що обробляють, наявності укриття, потужності двигунів.
Запиленість у зоні дихання верстатників на підприємствах машинобудування області становить від 2,2 до 44,6 мг\м3. Запиленість на робочих місцях фрезерувальників більша, ніж токарів; під час обробки чавуна більша, ніж у процесі обробки сталі та алюмінію. Зі збільшенням устаткування, що одночасно працює, запиленість зростає, до того ж зволоження та укриття значно зменшує кількість виділення пилу.
Концентрація пилу залежить від:
·        засобу (технологічного етапу) обробки;
·        розміру виробу, який обробляють (що більший, то вища запиленість);
·        характеру матеріалів, які руйнуються в процесі обробки ( метал – від виробів, мінерали – від абразиву та в’яжучих компонентів);
·        від розміру абразивного кола та напрямку його обертання ( під час руху в бік робітника втричі більша, ніж у протилежний бік);
·        від використання мастильно-охолоджуючих рідин (у процесі сухого способу обробки виділення пилу у два-три рази більше, ніж у процесі вологого).
         Під час механічної обробки металів на металорізальних верстатах (токарних, фрезерних, свердлильних, шліфувальних, заточувальних тощо) на працівників діє низка фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних шкідливих і небезпечних чинників.
Під час абразивної обробки металу виділяється змішаний пил, який складається з металевої й абразивної фракцій.
Інтенсивність шуму металорізальних верстатів значною мірою залежить від якості сталі різця, форми заточки, розміру стружки та ін. Підвищений шум генерується від великогабаритних токарних, фрезерних та шліфувальних верстатів. Інтенсивність шуму на робочих місцях біля токарних верстатів перевищує гранично допустимий рівень.
Під час абразивної обробки також утворюється шум, насамперед у процесі здійснення полірувальних і точильних операцій. Рівень шуму перевищує гранично допустимий на середніх та високих частотах (500-800 Гц) на 3-4 та 11-14 дБА відповідно.
Для механічної обробки твердих та крихких матеріалів використовують ультразвук. Робота ультразвукового обладнання супроводжується поширенням ультразвукових коливань у навколишньому середовищі, що впливають на організм працівників повітряним та контактним шляхом. Одним з несприятливих чинників під час обробки металів різанням, передусім абразивної обробки, є вібрація. У технологічному процесі абразивної обробки деталей на стаціонарних верстатах з ручною подачею на працівників впливає локальна вібрація в поєднанні з великим напруженням рук переважно статичного характеру.
Невід’ємним компонентом металорізальних операцій є мастильно-охолоджувальні рідини – масляні, емульсійні, синтетичні, напівсинтетичні, розчини електролітів.
Масляний аерозоль, який виділяється в повітря виробничих приміщень – це складна пароводяна суміш, яка містить крім аерозолю мінеральних мастил насичені та перенасичені вуглеводні альдегіди та інші матеріали деструкції мастильно-охолоджувальних рідин.
Особливості умов праці верстатників спричиняють  певні зміни фізіологічних функцій організму протягом зміни, стану здоров’я та захворюваності.
У працівників змінюється функціональна активність центральної нервової та серцево-судинної систем, знижуються показники м’язевої сили та витривалості до статичних зусиль. Це призводить до зниження загального рівня працездатності і свідчить про появу ознак стомленості, які проявляються вже в першій половині робочого дня, не повністю компенсуються відпочинком під час обідньої перерви і зростають у подальші години роботи.