Новини

Праця - це складне і багатоаспектне явище, яке відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини таку важливу роль, що саме це поняття в широкому розумінні є невід’ємним від людського життя. Праця - це свідома доцільність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей
Як самостійній економічній науці праці притаманні кількісні і якісні характеристики. Кількісна полягає в тому, що вона є витратою певного обсягу енергії. З економічної точки зору кількісна характеристика праці проявляється в таких поняттях, як чисельність зайнятих працівників, тривалість робочого дня, трудомісткість, інтенсивність праці тощо.
Норми праці є технічною основою раціональної організації виробництва. Організувати працю на підприємстві – це перш за все правильно розставити людей, які зайняті виконанням єдиного завдання. Для цього необхідно знати, скільки праці та якої якості потрібно для виконання тієї чи іншої операції або іншої частини виробничого процесу. Правильна організація праці передбачає в першу чергу встановлення кількості пропорцій між окремими видами праці з врахуванням їх якісних відмінностей. Це можливо при умові, якщо у розпорядженні підприємства є науково обґрунтовані норми праці на всі види робіт, що виконуються.. Розділення і кооперація праці мають важливе  значення при розвитку технічного процесу.
Між нормуванням і організацією праці існує тісний взаємозв’язок. Науково обґрунтовані норми розраховуються і впроваджуються, виходячи з найбільш раціональної організації праці в певних умовах. В той же час сама норма праці може бути використана для оцінки раціональності трудового процесу і вибору того чи іншого її варіанту.
Одним із найсуттєвіших факторів ефективності діяльності підприємства є науково обґрунтована організація праці. В зв`язку з цим організація праці на підприємствах уже більше 100 років є предметом дослідження науки і практики. Теорія організації праці в своєму розвитку пройшла шлях до сучасних концепцій – «збагачення змісту праці», «гуманізації праці», «наукової організації праці» тощо. Разом з тим конкретне соціально-економічне завдання оптимізації організації праці є предметом щоденної практичної діяльності керівників і спеціалістів підприємств і організацій всіх форм власності та сфер діяльності.
Організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу. Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці. Це сукупність процесів чи дій, що призводять до утворення і вдосконалення зв`язків між частинами цілого. Логічніше було б вживати в цьому розумінні слово “організування”, але воно не поширене в українській мові. Тобто це дія функції управління. В цьому значенні організація праці на підприємстві – це сукупність процесів і дій по встановленню чи вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу і зв’язаних з ним взаємозв’язків працівників між собою та засобами виробництва.
Праця людей в процесі виробництва організовується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов’язані між собою і визначають зміст організації праці. У змісті організації праці, виходячи з особливостей завдань, що вирішуються, виділяють такі елементи:
- поділ і кооперування праці, що передбачає науково обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничі колективи;
- нормування праці, що передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виробництво продукції і послуг, як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва;
- організація і обслуговування робочих місць, що включає їх раціональне планування і оснащення у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними смаками людини;
- покращення умов праці, що передбачає усунення шкідливостей виробництва, надлишкових фізичних, психологічних і емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони і безпеки праці;
- ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку;
- планування і облік праці;
- мотивація праці;
- зміцнення дисципліни праці.
Організація праці тісно взаємопов`язана з організацією виробництва. Як складова частина організації виробництва організація праці включає проведення заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили.
Ефективність роботи по організації і нормуванню праці на підприємстві багато в чому залежить від якості планів, що розробляються, і організації їх виконання. Для оцінки рівня організації і нормування праці на підприємстві слід планувати і аналізувати наступні показники:
​ Питома вага чисельності робітників, праця яких нормується по міжгалузевих, галузевих і інших прогресивних нормативах.
​ Охоплення технологічних і трудових процесів нормами затрат праці.
​ Величину зниження затрат праці на виробництво (в процентах до всього обсягу затрат праці) за рахунок покращення нормування, підвищення якості норм.
​ Коефіцієнт корисного використання робочого часу і коефіцієнт використання виробничої потужності ділянки, цеху підприємства.
​ Ступінь освоєння проектної трудомісткості і проектної продуктивності праці.
​ Частка приросту продуктивності праці за рахунок перевищення норм виробітку (часу) в загальному прирості продуктивності праці.
Для забезпечення систематичного вдосконалення організації і нормування праці на підприємстві необхідно здійснювати планомірну роботу і планувати на п’ятирічку і по роках наступні напрямки: нормативно-дослідну роботу по розробці нормативів праці; зниження трудомісткості продукції і робіт по розробці і обслуговуванню виробництва; аналіз діючих норм затрат праці і їх перегляд; вивчення використання робочого часу (фотографія робочого часу, хронометраж та ін.); вивчення передового досвіду і поширення найбільш раціональних форм і прийомів роботи; підготовку і підвищення кваліфікації спеціалістів з організації і нормуванню праці.
Праця – це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей. Вона є першоосновою і необхідною умовою життя людини і суспільства.
Предметом економіки праці є доцільність діяльності людей при створенні матеріальних благ та сукупність відносин, що складаються між носіями праці об`єктами суб`єктами праці.
Праця об’єднує економічні, соціальні, політичні, культурні елементи. Практичною функцією є формування системи соціально трудових відносин.
Праця – є сукупністю відносин, що склалися на різних рівнях економічної системи. Вона регулюється організаційними, правовими, психологічними, культурними та іншими чинниками. Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника.
Основним недоліком з раціоналізації робочих місць, що регулярно проводилися в радянський час, був їх формальний характер. Слід врахувати, що в певних умовах немає зайвих коштів для формальних заходів. Основною метою атестації і раціоналізації робочих місць, як і всіх заходів з їх організації, має бути підвищення ефективності праці та дотримання вимог щодо гігієни, охорони і безпеки праці.

Богдан Марків,
лікар з гігієни відділу
з питань гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області