Новини
30.09.2016Що необхідно знати про кишковий грип
Збудник цієї хвороби живе на руках кілька годин і не боїться мила.
З настанням осені лікарі фіксують спалах ротавірусних гастроентеритів. Ці захворювання викликають блювання, діарею, підвищення температури та нежить. Зазвичай хворі не звертаються до лікарів, адже за 2-7 днів усе минає.
Проте, за підрахунками інфекціоністів, в Україні щороку реєструють близько 54 тисяч діарейних захворювань. Інколи одна людина підхоплює ротовіруси й кілька разів впродовж року.
Ротавірусний гастроентерит – вірусна інфекційна хвороба з помірною інтоксикацією, що супроводжується блюванням, рідкими випорожненнями і катаральними змінами верхніх дихальних шляхів. Збудник цієї недуги – ротавірус, який дуже легко передається від людини людині.
Ротавірусами цю групу збудників інфекцій називають через їхній вигляд. Під мікроскопом можна розгледіти, що за формою вони подібні на колесо (латинською «колесо» - roto). Ротавірусну інфекцію дуже часто називають «кишковий грип». Проте спосіб передачі збудників ротавірусів і вірусів грипу зовсім різний. Лише сезонність збігається. Саме в осінньо- зимовий період умови для розвитку ротавірусу найсприятливіші.
На людських руках збудники ротавірусу можуть жити кілька годин. Вони стійкі до більшості засобів дезінфекції.
Найбільше збудників у фекаліях інфікованих осіб з другого дня від початку діареї до десятого після зникнення симптомів хвороби. А в людей з ослабленим імунітетом ротавірус може виділятися навіть місяць після інфікування.
Діагноз можна підтвердити лише після лабораторних досліджень – виявлення антигену ротавірусу в зразках калу методом імуноферментного аналізу. Річ у тім, що симптоми, які спостерігаються при ротавірусному гастроентериті подібні до тих, що є при холері, сальмонельозі, дизентерії, а також при аденовірусній інфекції.
Що ж до лікування, то воно залежить від важкості перебігу хвороби. При важкій формі хворих госпіталізують. Якщо ж перебіг легкий, то можна лікуватися і вдома під наглядом лікаря. Хворим призначають внутрішньовенні ін’єкції або водно-сольові розчини. Зазвичай атибіотикотерапія не проводиться, але слід приймати пробіотики та сорбенти.
Імунітет до цієї інфекції у людей, що перехворіли, виробляється на короткий термін – кілька місяців. Тому ймовірність знову підхопити вірус дуже велика.
Методів профілактики ротавірусного гастроентериту, окремо санітарних, не існує. Тим, хто мешкає з хворим, треба часто мити руки і обробляти антисептичними засобами. Забруднені поверхні слід мити водою з милом або навіть обробляти 70-відсотковим розчином етилового спирту. Так можна попередити недугу.
З настанням осені лікарі фіксують спалах ротавірусних гастроентеритів. Ці захворювання викликають блювання, діарею, підвищення температури та нежить. Зазвичай хворі не звертаються до лікарів, адже за 2-7 днів усе минає.
Проте, за підрахунками інфекціоністів, в Україні щороку реєструють близько 54 тисяч діарейних захворювань. Інколи одна людина підхоплює ротовіруси й кілька разів впродовж року.
Ротавірусний гастроентерит – вірусна інфекційна хвороба з помірною інтоксикацією, що супроводжується блюванням, рідкими випорожненнями і катаральними змінами верхніх дихальних шляхів. Збудник цієї недуги – ротавірус, який дуже легко передається від людини людині.
Ротавірусами цю групу збудників інфекцій називають через їхній вигляд. Під мікроскопом можна розгледіти, що за формою вони подібні на колесо (латинською «колесо» - roto). Ротавірусну інфекцію дуже часто називають «кишковий грип». Проте спосіб передачі збудників ротавірусів і вірусів грипу зовсім різний. Лише сезонність збігається. Саме в осінньо- зимовий період умови для розвитку ротавірусу найсприятливіші.
На людських руках збудники ротавірусу можуть жити кілька годин. Вони стійкі до більшості засобів дезінфекції.
Найбільше збудників у фекаліях інфікованих осіб з другого дня від початку діареї до десятого після зникнення симптомів хвороби. А в людей з ослабленим імунітетом ротавірус може виділятися навіть місяць після інфікування.
Діагноз можна підтвердити лише після лабораторних досліджень – виявлення антигену ротавірусу в зразках калу методом імуноферментного аналізу. Річ у тім, що симптоми, які спостерігаються при ротавірусному гастроентериті подібні до тих, що є при холері, сальмонельозі, дизентерії, а також при аденовірусній інфекції.
Що ж до лікування, то воно залежить від важкості перебігу хвороби. При важкій формі хворих госпіталізують. Якщо ж перебіг легкий, то можна лікуватися і вдома під наглядом лікаря. Хворим призначають внутрішньовенні ін’єкції або водно-сольові розчини. Зазвичай атибіотикотерапія не проводиться, але слід приймати пробіотики та сорбенти.
Імунітет до цієї інфекції у людей, що перехворіли, виробляється на короткий термін – кілька місяців. Тому ймовірність знову підхопити вірус дуже велика.
Методів профілактики ротавірусного гастроентериту, окремо санітарних, не існує. Тим, хто мешкає з хворим, треба часто мити руки і обробляти антисептичними засобами. Забруднені поверхні слід мити водою з милом або навіть обробляти 70-відсотковим розчином етилового спирту. Так можна попередити недугу.
Богдан Марків,
лікар з гігієни
відділу з питань
гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області.
лікар з гігієни
відділу з питань
гігієни праці
Управління Держпраці
у Тернопільській області.