Новини

21.09.2016Професійні захворювання, обумовлені впливом антибіотиків

Антибіотиками прийнято називати різні хіміотерапевтичні речовини, які продукуються мікроорганізмами або отримуються із інших природних джерел, а також синтетичні продукти, що знищують збудників захворювань чи гальмують їх розвиток і поширення.
Промислове виробництво антибіотиків здійснюється шляхом біосентизу. Більшість із них отримують із грибів цвілі, актиноміцетів, бактерій. Роботи в різних галузях мікробіологічної промисловості, застосування антибіотиків у медичній та фармакологічній практиці показують, що в разі наявності несприятливих санітарно-гігієнічних умов на ділянках просіву, фасування можуть спостерігатись підвищені концентрації дрібнодисперсного пилу готового продукту антибіотиків. В зв'язку з цим тривала робота на вказаних ділянках може призвести до інгаляції значних доз антибіотиків і обумовити розвиток таких професійних захворювань, як: дерматит, екзема, дисбактеріоз.
У осіб, які тривалий час мають контакт з антибіотиками (медичні працівники, фармацевти, фахівці ветеринарної медицини, працівники тваринницьких комплексів) спостерігається зниження загальної імунобіологічної резистентності організму, порушення видового складу мікробних асоціацій. У працюючих в контакті з антибіотиками спостерігаються дизуричні явища (свербіж і різь під час сечовипускання, нетримання сечі, прискорене сечовипускання), скарги на дисфункцію кишечника (нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, запори, які змінюються проносами). В основі цієї симптоматики лежить порушення нормальної мікрофлори. В зіскрібках із слизової оболонки язика у таких хворих можна виявити дріжджоподібні гриби роду кандида. Все це може призвести до розвитку найбільш частої форми дисбактеріозу – кандидозу.
Сенсибілізуючі властивості антибіотиків проявляються на шкірі у вигляді дерматитів і екземи. Ураження шкіри може початися гостро, у вигляді почервоніння, набрякуватості, особливо ділянки повік, кистей і передпліч. Дерматоз набуває рецидивуючого характеру і переходить у гостру або хронічну екзему.
При вісцеральному кандидозі уражуються органи дихання, травлення, сечовивідна система. Найбільш тяжко і стійко протікає грибкове ураження кишківника. Кандидозний ентероколіт може рецидивувати навіть після припинення контакту із антибіотиками.
У разі тривалого впливу антибіотиків можуть спостерігатись зміни в верхніх дихальних шляхах. У працюючих в контакті з антибіотиками часто діагностують бронхіальні астми. Приступи ядухи розвиваються в різні строки від початку роботи в контакті з антибіотиками. Частіше всього має місце виникнення приступів ядухи раптово на робочому місці. Можливе передування цим приступам передвістників у вигляді кашлю, нежиті, чхання.
Основними критеріями діагностики впливу антибіотиків у виробничих умовах є: дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, професійного і алергологічного анамнезу, клінічної симптоматики; результати специфічних і неспецифічних лабораторних методів дослідження.
У лікуванні хворих з професійною патологією від впливу антибіотиків використовується етіологічний принцип, тобто повне припинення всякого контакту з антибіотиками та інщими факторами, що викликають алергізацію організму. Із медикаментозних препаратів застосовують протигрибкові препарати. Хворим слід дотримуватись дієти.
Профілактичні заходи щодо попередження виникнення цих захворювань включають:
- чітке дотримування технологічного процесу;
- герметизація процесів розфасовки готових антибіотиків;
- механізація пакування флаконів;
- обладнання систем вентиляції;
- використання індивідуальних засобів захисту органів дихання, шкіри, очей;
- проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих з визначенням чутливості до антибіотиків.