Новини
12.09.2016Хвороби виробничого шуму. Причини виникнення та профілактика
Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.
Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси - клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.
Слуховий апарат людини сприймає звук частотою від 16 до 20 000 коливань за секунду. За спектральним складом прийнято розрізняти високочастотні шуми з перевагою рівнів на частотах вище 800 Гц, низькочастотні - з найбільшими рівнями на частотах нижче 300 Гц і середньочастотні, що займають проміжний діапазон частот (300-800 Гц). Характер і ступінь виразності дії шуму на орган слуху визначається його інтенсивністю, тональністю, періодичністю, а також поєднанням шуму з іншими професійними факторами, особливо з вібрацією.
До 60-х pp. XX ст. вважалось, що шум викликає ураження тільки слухового аналізатора. Було встановлено, що в основі професійної приглухуватості лежать деструктивні зміни як у клітинах кортієвого органу, так і в спіральному ганглії та у волокнах кохлеарного нерва. І лише в останні два десятиліття була доведена можливість неспецифічної дії шуму на організм, яка проявляється в порушенні функціонального стану нервової і серцево-судинної систем. Високочастотний шум переноситься суб'єктивно гірше і більш небезпечно впливає, на організм. Імпульсний шум вважається шкідливішим, ніж постійний.
Для професійної приглухуватості характерні: поступовий розвиток процесу; наявність у більшості випадків кореляції між порушенням функції центральної нервової системи та низки інших органів і систем зі змінами слухової чутливості; наявність аналогічних випадків захворювання серед працівників цієї професійної групи; відсутність в анамнезі вказівок на початок цього захворювання в періоді, що передував контактові з професійними шкідливими факторами; втрата слуху настає внаслідок ураження внутрішнього вуха і характеризується одночасним зниженням повітряної і кісткової провідності; глухота стійка і стабільна навіть тоді, коли джерело шуму усунене.
Гігієнічне нормування шкідливої дії шуму на організм людини під час виконання виробничих операцій регламентовано Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку – ДСН 3.3.6.037-99.
На робочих місцях, де рівень шуму перевищує нормативне значення необхідно проводити атестацію робочих місць та скеровувати працівників на проходження попереднього та періодичного медичних оглядів.
Експертиза працездатності. При невриті з легким зниженням слуху працездатність хворого, як правило, зберігається. Необхідне динамічне лікарське спостереження, проведення амбулаторного лікування з використанням санаторію-профілакторію. При кохлеарному невриті з помірним ступенем зниження слуху кваліфікованого працівника з великим професійним стажем також можна залишити на своїй роботі під ретельним наглядом і з проведенням амбулаторного лікування. У ряді випадків, якщо переважають загальні порушення, згідно з професійним лікарняним листком доцільне переведення на іншу роботу, не пов'язану із впливом шуму. Однак, особам молодого віку з невеликим стажем роботи, а також некваліфікованим працівникам і особам, що підлягають дії імпульсного шуму, особливо при швидкому прогресуванні процесу, необхідно рекомендувати раціональне працевлаштування поза дією шуму. При кохлеарному невриті зі значним ступенем зниження слуху показане раціональне працевлаштування, не пов'язане із впливом шуму. В усіх цих випадках, якщо раціональне працевлаштування неможливе без зниження кваліфікації, хворих належить направити на експертні комісії для визначення групи інвалідності професійного характеру.
Основними профілактичними заходами є нормування рівня шуму на робочому місці, проведення атестації робочих місць відповідно до Наказу МОЗ України від 08.04.2014р. № 248 «Державні санітарні правила і норми «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості і небезпечності виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»; систематичне і відповідальне проведення періодичного (попереднього) медичного огляду; використання засобів індивідуального захисту, таких як протишумові вкладиші типу «Беруші», навушники, шоломи.
Працівники, які направляються у цехи з високим шумом, повинні обов’язково проходити медичні огляди, а під час праці для профілактики профзахворювань - профілактичні медичні огляди не менш одного разу на рік. Такі огляди допомагають своєчасно виявити зміни у стані здоров’я і запобігти профзахворюванню.
Джерелами шуму є: всі види транспорту, насоси, промислові об’єкти, пневматичні та електричні інструменти, верстати, будівельна техніка тощо. З шумом пов’язані деякі технологічні процеси - клепання, карбування, обрубка, вибивка лиття, штамповка, робота на ткацьких верстатах, випробування авіадвигунів тощо.
Слуховий апарат людини сприймає звук частотою від 16 до 20 000 коливань за секунду. За спектральним складом прийнято розрізняти високочастотні шуми з перевагою рівнів на частотах вище 800 Гц, низькочастотні - з найбільшими рівнями на частотах нижче 300 Гц і середньочастотні, що займають проміжний діапазон частот (300-800 Гц). Характер і ступінь виразності дії шуму на орган слуху визначається його інтенсивністю, тональністю, періодичністю, а також поєднанням шуму з іншими професійними факторами, особливо з вібрацією.
До 60-х pp. XX ст. вважалось, що шум викликає ураження тільки слухового аналізатора. Було встановлено, що в основі професійної приглухуватості лежать деструктивні зміни як у клітинах кортієвого органу, так і в спіральному ганглії та у волокнах кохлеарного нерва. І лише в останні два десятиліття була доведена можливість неспецифічної дії шуму на організм, яка проявляється в порушенні функціонального стану нервової і серцево-судинної систем. Високочастотний шум переноситься суб'єктивно гірше і більш небезпечно впливає, на організм. Імпульсний шум вважається шкідливішим, ніж постійний.
Для професійної приглухуватості характерні: поступовий розвиток процесу; наявність у більшості випадків кореляції між порушенням функції центральної нервової системи та низки інших органів і систем зі змінами слухової чутливості; наявність аналогічних випадків захворювання серед працівників цієї професійної групи; відсутність в анамнезі вказівок на початок цього захворювання в періоді, що передував контактові з професійними шкідливими факторами; втрата слуху настає внаслідок ураження внутрішнього вуха і характеризується одночасним зниженням повітряної і кісткової провідності; глухота стійка і стабільна навіть тоді, коли джерело шуму усунене.
Гігієнічне нормування шкідливої дії шуму на організм людини під час виконання виробничих операцій регламентовано Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку – ДСН 3.3.6.037-99.
На робочих місцях, де рівень шуму перевищує нормативне значення необхідно проводити атестацію робочих місць та скеровувати працівників на проходження попереднього та періодичного медичних оглядів.
Експертиза працездатності. При невриті з легким зниженням слуху працездатність хворого, як правило, зберігається. Необхідне динамічне лікарське спостереження, проведення амбулаторного лікування з використанням санаторію-профілакторію. При кохлеарному невриті з помірним ступенем зниження слуху кваліфікованого працівника з великим професійним стажем також можна залишити на своїй роботі під ретельним наглядом і з проведенням амбулаторного лікування. У ряді випадків, якщо переважають загальні порушення, згідно з професійним лікарняним листком доцільне переведення на іншу роботу, не пов'язану із впливом шуму. Однак, особам молодого віку з невеликим стажем роботи, а також некваліфікованим працівникам і особам, що підлягають дії імпульсного шуму, особливо при швидкому прогресуванні процесу, необхідно рекомендувати раціональне працевлаштування поза дією шуму. При кохлеарному невриті зі значним ступенем зниження слуху показане раціональне працевлаштування, не пов'язане із впливом шуму. В усіх цих випадках, якщо раціональне працевлаштування неможливе без зниження кваліфікації, хворих належить направити на експертні комісії для визначення групи інвалідності професійного характеру.
Основними профілактичними заходами є нормування рівня шуму на робочому місці, проведення атестації робочих місць відповідно до Наказу МОЗ України від 08.04.2014р. № 248 «Державні санітарні правила і норми «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості і небезпечності виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»; систематичне і відповідальне проведення періодичного (попереднього) медичного огляду; використання засобів індивідуального захисту, таких як протишумові вкладиші типу «Беруші», навушники, шоломи.
Працівники, які направляються у цехи з високим шумом, повинні обов’язково проходити медичні огляди, а під час праці для профілактики профзахворювань - профілактичні медичні огляди не менш одного разу на рік. Такі огляди допомагають своєчасно виявити зміни у стані здоров’я і запобігти профзахворюванню.
Олег Бандура,
головний державний інспектор
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.
головний державний інспектор
відділу з питань гігієни праці
Управління Держпраці у
Тернопільській області.