Державне підприємство
"Тернопільський експертно‑технічний
центр Держпраці"

Новини

26.07.2016Про проходження психофізіологічної експертизи

Психофізіологічна експертиза (далі – ПФЕ) це технологія системи професійного добору, здатна оцінити і, в значній мірі, вирішити проблему людського чинника, як провідного фактора ризику техногенних катастроф, виробничих травм та гострих професійних захворювань.                     
      Необхідність проведення ПФЕ визначена ст. 5 Закону України „Про охорону праці” та п. 3.2  Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007р. №246 „Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій” (далі – Порядок, затверджений наказом 246), в яких сказано, що до робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
      У зазначених вище нормативних документах йдеться про ПФЕ двох груп категорій (професій) працівників: працівники зайняті на роботах що потребують професійного добору та працівники зайняті на роботах підвищеної небезпеки.
      Однак, п. 2.13 Порядку, затвердженого наказом 246, визначає вимогу  надавати  комісії,  яка  проводить медичний огляд, висновки психофізіологічної експертизи виключно для працівників,   зайнятих   на   роботах,   що   потребують професійного   добору. Про працівників зайнятих на роботах підвищеної небезпеки в даному випадку не йдеться.
     Перелік (види) робіт, щодо яких необхідний професійний добір та психофізіологічні показники для професійного добору чітко визначено спільним наказом  Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.1994р. №263/121 „Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі” (далі – наказ 263/121).  Саме цей Перелік, який складається із 13 видів робіт, використовується для визначення категорій працівників, що підлягають ПФЕ як такі, що потребують професійного добору.
     Що ж до чинних переліків робіт підвищеної небезпеки, то таких є два: „Перелік видів робіт підвищеної небезпеки”, затверджений постановою КМУ від 26 жовтня 2011р. №1107 „Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки” та „Перелік робіт з підвищеною небезпекою”, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005р. №15 „Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою”. Ці переліки є різні за назвами, за кількістю видів робіт та за призначенням. Використання їх для потреб ПФЕ на сьогодні однозначно законодавчо не визначено, так як відсутня організаційна система та порядок проведення психофізіологічного відбору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки.   
     Одночасно слід відзначити, що відповідно до ст. 13 Закону України „Про охорону праці” саме на роботодавця покладено обов’язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, що досягається зокрема за рахунок функціонування системи управління охороною праці. Відтак, в межах функціонування відповідної системи, на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про охорону праці» роботодавець вправі самостійно, з урахуванням специфіки своєї діяльності, як елемент управління, визначати перелік робіт підвищеної небезпеки, відповідно до якого його працівники проходитимуть ПФЕ.
 
 
Головний державний інспектор 
відділу  гігієни праці                                                                          О. Бандура